«Слово» – 22-га неділя по Сошествії Святого Духа – неділя, 9.00 год.

Образный приклад з днешнього Євангелія о богачови і Лазарьови нам говорить о двох катеґоріях людей. З єдного боку указує жывот єдного богача, котрый каждый день пережывав в богастві, славі, гостинах, забавах, дорогым облечіню, веселости. З погляду того світа є ідеалом щастя того світа.

Забавляв ся до нескорых годин, а коли закончіло ся, ішов спати з думков, же завтра буде далше продовжовати тот радостный жывот. Не старав ся о завтрашній день, знав лем єдно, так як днесь было і завтра буде.

Але тыж указує днєшнє слово і на іншого чоловіка, котрый ся звав Лазарь, тот быв бідак, лежав при воротах богача, заповненый струпами і гнисом, і прягнув ся накормити хоць маленькыма одробникам, котры падали зо стола богача. Но ани тоты йому нихто не дав. Кілько раз видів того богача, ку котрому выстерав свої рукы, просячі о маленькы одробинкы. Но тот у свойій пыхі одвертав ся од нього.

І так переходив жывот єдного у великім достатку, роскошах, гріхах. А жывот другого в біді, голоді, зимі, і хворотах, траплінях.

Но пришов момент смерти про того бідного Лазаря, і ангелы його занесли до лона Авраама. На місце покоя і радости. А умер і богач, і поховали го. Хоць богач жыв в достатку, безстаростно, предці пришов момент смерти. Нич не могло смерти прийти тому моменту, на котрій ани не подумав, же прийде, а то уж так скоро. Лазаря поховали скромно, може на кошты міста. Богача зясь поховали торжественно за участи великого множества людей.

Но посмотьме, што наслідовали по смерти. Лазарь на місці радости, достатку. А богач ся нашов в муках вічной погыбелі. Посмотрив горі і в дальці увидів Авраама і Лазаря в його лоні. Як ся нараз вшытко змінило. Тот, котрый быв в такій біді, тепрь у великім богастві, а тот, котрый быв в такім богастсві, теперь у великій біді.

І так просить Авраама, жебы послав Лазаря най намачат палець у воді і прийде освіжыти капков воды його язык. Лазарь на землі просив богача о одробинку, може о погар воды. Теперь богач поросить Лазаря о капку воды. Но Авраам припоминать богачови його жывот, тыж говорить, же меджі нима є велика пропасть а так не можуть єдны прийти ку другым.

Дорогы радіослухачі, што нам говорить тот образный приклад? Барз много. Указує, же і будьяк велике богаство і слава того світа є куртов і скороминаючов. Але тыж і терпіня, хвороты, біды того світа суть часныма і скороминаючіма. А тыж, же радости неба і вічый жывот не мать кінця, але ани мукы вічной погыбелі не мають кінця. Але тыж нас учіть о пропасти, котра одділює праведных од грішників, через котру не дасть ся перейти. Но тыж і то, же ту на землі не є такой пропасти. То є, же і найвелшый грішник є закликаный робити покаяна і перейти з темноты до світа. Но по переході по смерти уж то не дасть ся.

Прото на першім місці дякуйме, же маме ту можность. Бо ту є Бог милосердный і ласкавый, приготовленый одпущати каждый гріх, но там уж буде немилосердным судцьом нашых слов, діл і думок. Тыж выхоснуйме тот час на тот переход з темноты гріха до світла, покы маме, жебы сьме раз, но уж без хосну не мисили просити, як тот богач, о капку воды. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 9. новембра 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 9. новембра 2025 р. о 12.00 год. і 10. новембра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.