Сумар дня на 27. листопада/новембра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. листопада/новембра 2025 р.

Лемківскій вечер в Заменицях

В найблизшу суботу, 29. листопада/новембра заменицка грекокатолицка парохія буде гостила Вечер з лемківском культуром. То подія, яка запрезентує шырокій спектр лемківской культуры і істориі. В проґрамі заплянувано прелекциі і лемківскє музикуваня. В части з доповідями выступлят Данько Горощак з темом славных Лемків, Севериян Косовскій буде бесідувал о личности Амроза Ковача, славного народного філософа, і його казанях, а др Мирослав Пецух розповіст о выселінях Лемків в 40. роках ХХ ст. на Радяньску Украіну. В музичній части выступлят Лемківскій Камеральный Ансамбль «Квіточок». Андрий Перегрим, якій являт ся єдным з орґанізаторів подіі, буде влюл науку лемківского співу. Подія зачне ся о год. 16.30.

Міністер Культуры зашла до Музею Лемківской Культуры

24. листопада/новембра на обшыри підкарпатского воєвідства перебывала Міністер Культуры і Нацийональной Спадковины Марта Цєнковска, яка зашла і до Зындрановы, де одвиділа Музей Лемківской Культуры. Міністер товаришыл посол Бартош Ромович. По музею опровадил гостів Богдан Ґоч, ведучый Музею Лемківской Культуры, якій ропозповіл о істориі і культурі Лемків. Міністер Марта Цєнковска в тот ден візитувала і другы музеі на обшыри підкарпатского воєвідства.

Передано тогорічну Премію ім. М. Града

10. листопада/новембра были оголошены тогорічны лавреаты Преміі ім. Михаіла Града за всокочыня і розвиток русиньской культуры і літературы. Михаіл Град был русиньскым поетом, писательом, долголітнім головом Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя. О лавреатах інформувало Русиньскє Літературно-Культурне Общество, котре премію выголосило першый раз в 2023 р. Тогорічным лавреатом за літературу стала Світлана Йовдій, лавреатом за культуру была выголошена Мирослава Копинец. Світлана Йовдій (1986 р.) є родачком з Вільхівскых Лазів, тячовского району. Зачала писати маючы 14 років. Єй творчіст оддзеркалат любов до русиньской культуры і языка. Так само є талановитом декляматорком русиньской поезиі. Мирослава Копинец (1980 р.) є родачком з Ужгорда. Відома русиньска співачка присвятила своє жытя всокочыню і розвиткови русиньской народной співанкы. Дванадцет років была солистком Заслуженого Академічного Закарпатского Народного Хору.

Рутенія рыхтує свій ювілей

Фольклорный aнсамбль Рутенія, котрый діє в столици Словациі – Братиславі, святкує 15 років од свого выникнутя. При тій нагоді одпремєрує в суботу 29. листопада/новембра в просторах Словацкого Умелецького Двора новый ціловечерній проґрам, якій достал назву «Верзус». Рутенія од свого выникнутя презентує русиньску культуру реґіонів Словациі, Підкарпатя і Войводины. При нагоді святкуваня 10. річниці, котре з пандемічных причын одбыло ся в 2022 р., уділил Рутеніі товдышній полномічный влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны Ласло Буковскій Золотый Медаль Словацкой Республикы. Проґрам «Верзус» односит ся до вопросів поставліня мужа і жены. Окрем інчого проґрам презентує культуру Русинів танцьом, співом, музиком, а при тым публиці даст і короткы заставліня і задуманя над прониками і мостами медже двома світами. Автором ідеі представліня є Петро Штефаняк. Першом інспірацийом про його ідейный плян была Мария Ґуловічова з Литмановой, дівка русиньского священника, котра стала учытельком. Проґрам тырват 70 минут. Преставліня є за порядком 5. премєром Рутеніі. Драматурґічно проґрам приготовил Петро Штефаняк і Славомир Ондейка, сценарий написал Петро Медвідь. Медвідь зо Штефаняком рыхтували проґрам і режійно.