Засідала Палата народностных меншын. Рішыв ся закон і музеї

В середу 3-го децембра 2025-го року у владнім готелі Bôrik в Братіславі одбыло ся засіданя Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Было то перше окреме засіданя меншыновой палаты, што уможнює Штатут Рады влады СР про народностны меншыны.

Подля плану діятельности мала Рада засідати в новембрі, но тото засіданя было із технічных причін зрушене. Председа Палаты народностных меншын, єдночасно член за русиньску народностну меншыну Мілан Ян Піліп зато по згоді із представителями народностных меншын скликав окреме засіданя Палаты, жебы передом обговорити пункты, котры пак будуть проїднаны на засіданю Рады, яке є переложене на януар 2026-го року.

На засіданю, меджі іншым, обговорила ся тема Фонду на підпору културы народностных меншын, проблематіка народностных музеїв ці приправа меншынового закона.

Влада схвалила документ о поставліню меншын

Засіданя Палаты народностных меншын вів їй председа Мілан Ян Піліп. Участный быв і уповномоченый влады СР про народностны меншыны і єдночасно підпредседа Рады влады СР про народностны меншыны Акош Горонь.

Тот такой на початку інформовав, же вернув із засіданя влады, на котрім кабінет премєра Роберта Фіца схвалив Справу о поставліню і правах народностных меншын за рокы 2023 аж 2024.

Піліп пак поінформовав о ініціатівах і стрічах, котры мав од свого выбратя до функції в юні того року. Меджі іншым стрітив ся із радником презідента Словацькой републікы по вопросах народностных меншын Крістіаном Форро.

Меншыны суть неспокійны із ряджіньом народностных музеїв

На засіданю Палаты мали представителі народностных меншын ку діспозіцію Інформацію Міністерства културы СР ку народностным музеям Словацького народного музея (СНМ). Хоць Словацькый народный музей має під собов вісем народностных музеїв, міністерство передложыло документ, котрый мав ледво три сторінкы, і выкликав велику крітіку з боку меншын.

В матеріалі нияк не было спомянуте, же ґенерална директорка СНМ Андреа Предайньова по своїм наступліню до функції одкликала дакілько директорів народностных музеїв, включно директоры русиньского музея. Притім тоты крокы выкликали у представителів меншын вопросы.

Неспокійность із веджіньом свого музея высловили представителі хорватьской, україньской і русиньской меншыны. Українці і Русины притім крітіковали і некомпетентность Яна Пивоварника, котрый є директором україньского а повіреным директором русиньского музея.

Документ так само пише о тім, же при СНМ діє Рада про народностны музеї, котрый є „постоянным колектівным експертным порадным орґаном ґенералной директоркы Словацького народно музея“. Так само были в матеріалі спомянуты стрічі того орґану.

Но міністерство замовчало важны факты, на котры звернув увагу Петро Медвідь, член Рады влады СР про народностны меншыны за Русинів. Меншынова палата на посліднім засіданю Рады прияла узнесіня, в котрім жадала ґенералну директорку СНМ о скликаня засіданя Рады про народностны музея СНМ – порадного орґану ґенералного директора СНМ, котрый не засідав од септембра 2023-го року.

Із веджіня СНМ пришла одповідь на пожадавку в половині септембра, же засіданя буде скликане до кінця септембра. В тім орґані были директоры народностных музеїв і представителі за окремы меншыны, котры музей мають. Ґенерална директорка наконець народностну раду при СНМ зрушыла, причім о тім не дала знати членам, і покликала собі нову раду, де уж суть лем директоры музеїв і уповномоченый влады про меншыны як представитель меншын. Рада меджі тым двараз засідала.

Меншыны із таков радов не суть згодны, і на засіданю в середу звернули увагу, же якраз членство представителів меншын в попереднім орґані давало меншынам можность рішыти проблемы музеїв із погляду меншын.

Бісіда была і о консолідації, вдяка котрій дістануть музеї менше грошей, а СНМ хоче і знижыти чісла робітників у народностных музеях, причім в дакотрых то може огрозити ход інштітуції. Петро Медвідь звернув увагу і на то, же хоць часть будовы СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові є в гаварійнім стані, русиньскый музей нияк не є спомянутый в інвестічных проєктах на слідуючій рік.

Палата народностных меншын не може сама принимати узнесіня, но представителі меншын ся добісідовали, же на януаровім засіданю Рады влады СР про народностны меншыны будуть хотіти знати одповіді на персоналны вопросы в народностных музеях, на консолідачны крокы і їх вплив на фунґованя інштітуцій, але і на то, ці СНМ дотримать, же не буде злучовати народностны музеї. Одповіді хотять і на выникнутя нового порадного орґану, причім зрушіня попереднього нихто доднесь офіціално нияк не потвердив.

О роботі інформовав і меншыновый фонд

Представителі меншын на засіданю Палаты мали ку діспозіції і матеріал о роботі Фонду на підпору културы народностных меншын, котрый приготовив директор Ян Штовка. Діскусію выкликали два факты.

В матеріалі ся пише, же в рамках зефектівніня процесів меншыновый фонд запровадив ротачну сістему придільованя жадостей меджі референтів. Представителі меншын ся згодли, же така сістема може запричінити іщі векшый хаос.

Суть того погляду, же є лем добре і хосенне про меншыны, кедь ся о них старать єден референт довшый час, котрый спознать їх проблемы і шпеціфікы. Навеце ся меншыны боять того, же жадость о підпоріня проєкту будуть давати при єднім, а розрахованя ґранту при другім референтови, што може запричінити далшы проблемы.

Так само Петро Медвідь звернув увагу на факт, же Справна рада дістала в октобрі на схваліня матеріал од директора Штовкы, в котрым є запропоноване, жебы меншыновый фонд на свою властну режію міг хосновати і грошы, котры ся вернуть із незреалізованых проєктів або із неправилно схоснованых грошей в проєктах.

Дотеперь было так, же грошы, котры ся вернули такым способом до меншынового фонду, ішли прямо до бюджету той народностной меншыны, за котру быв проєкт поданый. В практіці то значіло, же поклля ся вернуло наприклад 20 000 евр із русиньскых проєктів, русиньска фахова рада мала в далшім році о 20 000 евр векшый бюджет, котрый могла перерозділити.

Пропозіція директора, котру передложыв Справній раді, сягать на грошы меншын, котры уж теперь не старчать в повязаню із інфлаційов і підниманьом цін. Із меншынами притім нихто не діскутовав о так важній зміні.

Представителі меншын і в тых двох вопросах будуть хотіти на далше засіданя Рады одповіді од директора Фонду на підпору културы народностных меншын.

Представитель ґуральской меншыны, котру словацька влада офіціално признала у фебруарі того року, звернув увагу на факт, же дотеперь не была зроблена ани новелізація Закона о Фонді на підпору културы народностных меншын, што значіть, же Ґуралі ани у 2026-ім році не будуть годны черьпати грошы, кедьже в схемі меншынового фонду не суть записаны.

На засіданю ся представителі меншын вернули і ку выберовому процесу на функцію директора, котрый проходив у місяці юл, і котрый выграв Ян Штовка. Меншыны і далше поважують цілый процес за нетранспарентный, і кедь закон порушеный не быв. Неспокійность меншын є так само із тым, же у выберовій комісії мали лем єдного члена.

Слабый чеськый закон або нич

Палата народностных меншын на своїм засіданю познакомила ся так само із Інформаційов о приправі Закона о народностных меншынах, котру передкладав Адам Пал із Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны.

В матеріалі суть описаны процесы, котры проходили од 29-го апріля того року, коли першый раз засідала робоча ґрупа ку тому закону. Хоць премєр Робер Фіцо приобіцяв приятя такого закона почас сучасного функчного періоду, шансы на силный меншыновый закон суть слабы.

„По другім засіданю робочой ґрупы ся явить, же пропозіція закона може быти в близкій добі жывотаспособна лем втогды, кедь ся значно зріже із амбіціозности його установлінь в порівнаню із леґіслатівным заміром, котрый быв у 2020-ім році схваленый Выбором про народностны меншыны і етічны ґрупы,“ пише ся в матеріалі.

Як далше інформовав Адам Пал, із погляду меншынового закона бы така верзія значіла лем дефінованя статусовых вопросів.

„Із погляду партіціпації народностных меншын, котрой управа бы была найважнішов задачов закона, як приятельна новота явить ся лем узаконіня обовязково креованых комісій про народностны меншыны як порадных орґанів в засупительствах сел і міст, як і країв,“ пише ся далше в документі.

„Резултатом є, же концепт Закона о народностных меншынах, котрый годен здобыти підпору в окремых резортах, є припис, котрый бы значно припоминав чеськый Закон о правах членів народностных меншын… наперек тому, же народностный склад Чеськой републікы із погляду традічных народностных меншын фундаментално одрізнять ся од народностного складу Словацькой републікы.“

Представителі меншын так стоять перед ділемов. Члены Рады за Русинів Мартін Караш і Петро Медвідь, підпорены і дакотрыма представителями іншых меншын, просаджують, жебы покля ся має прияти закон, пак лем із міцнов партіціпаційов меншын. Слабый „чеськый“ закон бы міг значіти, же тым ціле діло скінчіть, і жадне посилніня прав меншын в будучности не буде.

Но зазвучав і погляд, же треба взяти тото, што теперь може перейти владов і парламентом, і надіяти ся, же в будучности ся тот закон зновелізує і посилнить. Тема так само буде обговорена на януаровім засіданю Рады влады, причім бы меншыны хотіли тоту проблему обговорити прямо із председом Рады, котрым є премєр Фіцо.

Рада ся в році 2026 стрітить трираз

На засіданю обговорили ся і наголошіня ку дотримованю Закона о хоснованю языків народностных меншын. У 2024-ім році Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны прияв 10 наголошінь, котры дотуляли ся порушованя закона в повязаню із русиньскым языком, в році 2025 то было 5 припадів.

Рада влады СР про народностны меншыны у 2026-ім році стрітить ся трираз. Подля плану, котрый меншыны дістали на засіданю Палаты, в януарі одбуде ся засіданя переложене із новембра того року, і пак в місяцях май і новембер одбудуть ся рядны засіданя.

Представителі меншын згодли ся, же перед каждым засіданьом Рады буде хосенным, кедь одбуде ся окреме засіданя Палаты, де ся пункты проґраму обговорять і приготовлять на Раду.