Послідні дві неділі перед праздник Рождества сущ неділя праотців а неділя отців. Неділя паротців нам говорить о праведниках старого завіта, котры хоць в нелегках сітуаціях, ани не так розділных од днешньой добы сохранили віру в Господа Бога а тыж і вірность Богу і його обіцянкі приходу Спасителя – Месії.
Посмотьме в тім слові на двох такых праведників – Праведного Ноя а Авраама. Час жывота Ноя подля Святого писма характерістічный є всеобщов зопсутостьов моралного жывота. Люде стратили усвідомліня, же суть сотворены на Божый образ і подобу. Або і думку на самого Сотворителя. Стали лем земльов а тілом.
А Ной быв єдиный чоловік на землі – непорочный, праведный. Господь ку ньому проговорив і повів йому, же настав час каждого тіла. Але з ним зробить доїднаня. Но мав поставити корабель, бо вшытко загыне у водах потопы. Бог йому не повів, як довго то буде до того часу. Ной увірив, зачав ставляти корабель. Люде приходили, сміяли ся з нього і його родины, же зышла з розума, хоць насправды они стратили уж розум а жыли лем про тіло.
Ной не смотрив на їх посмішкы, но закликав до покаяная покы є час. Переходили рокы а нич ся не діяло, но Ной твердо вірив Богу, а робив як йому Господь наказав. Аж пришов день, коли Ной мав войти до корабля з родинов і звірятами землі.
Другый праведник Авраам – котрому кідь мав сімдесятьпять років Бог повів – выйдь зо землі а подь там, де я ті укажу. А твойого потомства буде як звізд на небі. Авраам увірив а перебыв у вірности. Бо його очі были напрямены горі ку Богу.
Днешнє Євангеліє нам говорить о трьох перешкоджінях, котры сперають посмотрити горі. На закликаня на святьбу запрошены ся выправдують: Купив єм поле, не можу прийти на свядьбу – поле, земля – образ нестриманости жалудка. Як діавол на пустыні покушать Ісуса – повідж най з того каміня будуть хлібы. Раб жалудка не мать коли думати на Бога, на душу, на вічность. Думать лем на їдло. Ці рано, ці вечур.
Купив єм пять пары волів, не можу прийти – другы оправданя або затемніня – є богатство того світа. Діавол говорить Ісусови – посмоть долов на царьства світа, поклонь ся мі а буде то твоє. Гріх плеонексії – жадобности мати все веце, сперать чоловіку помострити горі. Св. Василій говорить – най вшытко служить потребі, а не властникови. Не жень ся за тым, што за граніцьов словка – потребность, бо є то ідолопоклонством, котре оддалює од Бога.
Оженив єм ся, та узнай не можу прийти. Ісус не одсуджує манжелства, але під словом говорить о пожадливостях і вшыткых сортах гріха тіла, котры роблять з чоловіка раба тіла, а сперають посмотрити горі. Затемнюють очі хвільковов роскошов, а крадуть вічность
Святы Праведникы Старого Завіта – тото велике множество праотців – Адама, Авела, Сітта, Єноха, Ноя, Аврама Ісака, Якова а далшых, не дали ся збаламутити тыма трьома покушінями, рабствами, привабльованями, але перебыли у вірі Господу Богу в його слова і Його обїцянку, а тыж перебыли і у вірности.
Не робили компромісы з тым світом, котрый на них тиснув як і на нас робить тото саме. Тым най будуть прикладом і про нас. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 28. децембра 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 28. децембра 2025 р. о 12.00 год. і 29. децембра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







