«Слово» – Неділя святых Отців – неділя, 9.00 год.

Опередня Неділя святых Праотеців і днешна Неділя святых Отців нам припоминають лем єдно, же Рождество Хрістово є близенько. В днешнім слові нам свята Церьков давать чітати тот великый список імен. Повіме собі, якый хосен із того? Што нам тото хоче повісти?

Коли ся заставиме на цінтерю, видиме нагробны написы з менами і датумами народжіня і смерти. А меджітым быв людьскый жывот, довгшый ці куртшый. І за тыма іменами є жывот чоловіка. Видиме там многых святых, видиме і людей грішных, видиме і справедливых, котры пошпотили ся, закопли, і потім робили покаяня.

Днешнє слово ділить ся на час од Авраама по Давіда. Коли выбраный народ одхыляв ся од Бога, Господь подавав йому лікы через околишні народы, жебы ся опамятали. Коли сі усвідомляли свій гріх, тогды повставали судцьове, котры ослободжовали народ од притискованя вонкашніх народів. Посліднім судцьом быв пророк Самуїл. Коли постарів, народ вымагав собі установити їм царя.

Так їм установив на Божый наказ за царя Савла. Но тот устояв у вірности і послухняности Богу. Так помазав за царя сына Єсея з Віфлеєма Давіда, котрый быв пастырьом. Но і Давід ту быв вірный Богу, ту ся допущав гріха, за котрый робив покаяня. По Давідови наступує царь Соломон, знамый великов мудростьов, котру сі выпросив од Бога. Но через роскошолюбный жывот одступив од Бога, перед кінцьом робить покаяня.

Но царьство по його смерти ся розділило. Юдейске царьство творять Юда і Венъямин. Десять племен ся одорвало і вытворили северне Ізраїльске царьство. Так маме царів, з котрых єдны робили добро перед Господом, далшы бунтовали ся проти Бога і одпадали до ідолопоклонства. Єдным з такых царів быв Манасія.

Од маленька выховльованый прикладом свого отця в благочести, но як ся став царьом, овпливненый прихыльниками ідолопоклонства, доволює їм служыти богам, котрым хотять. Спочатку было лем доволіня на ідолопоклонство, потім і сам приношать ідолам жертвы, а наконець пронаслідує і тых, котры суть іщі вірныма Господу. В тім часі мученицьков смертьов умерать пророк Ісаїя. Но, коли ся опамятав, робить щіре покаяня, і написав молитву, котру ся молиме на Великім повечерії.

Но народ падать глубше і глубше аж приходить гірькый лік – вавилоньске рабство, коли царь Навухонодосор на трираз одводить людей до Вавилону. Коли ся народ вернув, зачінають наново будовати і храм, але знова видиме і впаджіня. А так ціла та історія нам говорить і намаганю ся чоловіка по досконалости і його неспособности то досягнути своїма силами.

Прото сам Господь сходить на землю. Вступує до історії людьского роду, жебы огньом свойой любви спалити людьскы гріхы, і дати можность тым, котры захотять жыти новым жывотом. Мы уж жыєме час по приході Хріста. Но тыж очекуєме, але його славниый приход. Він хоче вступити і до історії нашого жывота, як вступив до історії выбраного народа і цілого людьства.

Він кличе каждого: Подьте ку мі, я вас очіщу, дам вам новый жывот, прийму до свойой родины. Но не робить то насилу. Давать нам слободу выбору. Мы собі жычіме радостны і покійны свята. Но покійны можуть быти лем тогды, коли Божый покій буде у нашім внутрі. А Він нам його понукать. Приймеме го? Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 4. януара 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 4. януара 2025 р. о 12.00 год. і 5. януара 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.