Хрістос раждаєтся! Тоты слова, котры так раостно выповідаме в тім часі при взаємнім стрічаню, нам ясно говорять, же пережываме радостный час праздника Рождества Ісуса Хріста.
Св. Ґриґорій Богослов у своїм слові хоснує якраз тоты слова, котры несікрше великый церьковный пісмописець Козма Маюмскый дав до поетічной подобы Канона, котрый ся молиме на утрені. Тоты слова суть такы: Хрістос раждаєтся славите, Хрістос з неба срящите, Хрістос на землі возноситеся!. Тоты слова нам говорять, же праздник Рождества не є лем штось історічне, што ся одбыло колись давно, но же є то спасителне діло про каждого з нас, будь в якім часі жыє на тій землі.
Так як ся Хрістос народив як дітинка, так ся хоче родити в сердцях тых, котры Йому то доволять. А хто є Хрістос? В Доґматі восьмого голосу на вечурні чуєме такы слова: Царь небесный за человіколюбіє на землі явися і з человікы пожыве… Царь небесный, усвідомте собі тоту правду. Владыка неба і землі, котры царює над цілым світом, зышов на землю, став ся чоловіком. Тым, чім быв, перебыв, то є Богом, а тым, чім не быв, то прияв – людьску природу.
А чом приходть Бог на землю – за человіколюбіє, з любви ку чоловіку, котрого сотворив на свій образ і подобу, а котрый увірив діаволу а впав до рабства діавола. Якбы занурив ся до болота, но сам уж не може выграбати ся а занурює ся все веце і веце. Бог видячі таку біду чоловіка, сходить на землю, жебы ослободити, а не лем то. Бог ся ставать чоловіком, жебы чоловіка зробити Богом. Вічным жытельом Небесного Царьства.
А тот праздник мы теперь пережываме. Тоту радостну новину голосять ангелы над Віфлеємом: звістую вам велику радость, котра буде про вшыткых людей, народив ся вам Спаситель Хрістос. Волхвам, котры ся кланяли звіздам, Господь указує звізду, котра їх веде ку правдивому Солнцю. Приходять до Єрусалима, бо де бы мали глядати царя Ізраїля, як не в Єрусалимі. Но, коли чув Ірод тоты слова, острашыв ся він і цілый Єрусалим з ним. Наскоро ся звідує знателів Писма, де ся мать Хрістос народити. А они одповідають, у Віфлеємі, на основі пророка Міхея.
Тогды сі дав закликати їх, а докладно ся повызвідовав на звізду, і посылать їх тайно до Віфлеєма найти дітину. І їм говорить, жебы, коли єй найдуть, дали йому знати, жебы ся і він ішов поклонити тій дітині. Они выслухали царя, вшыли з міста а звізда ся появила. Яка велика была радость, коли знова увиділи звізду. Пришли ку дітині, передали свої дары: злато, ладан і міро. А ту ся їм появив у сні ангел і їх напоминать: не вертайте ся назад ку Іродови, бо він не мать добре наміріня. По іншій дорозі ся вернийте домів.
Они не говорять собі: та мы пришли з великов славов до Єрусалима, теперь маме утікати як злодії, скрывати ся по горах і скалах перед вояками Ірода? Они были наповнены великов радостьов. Принесли дары а несли в собі дар найцінішый. Самого Господа у своїх сердцях. Котрый повів нескірше: Я єм дорога, правда і жывот.
Дорогы радіослухачі, в тім праздничнім часі Рождества і ку нам звучіть слово: Коли сьме спознали Царя, не вертайме ся назад ку Іродови – то є ку діаволу, ку гріху. Но жыйме і крачайме по іншій дорозі, котра веде до вічной блажености. Котру нам указує новонародженый Царь, коли Йому то доволиме, жебы ся родив в нашых сердцях. Хрістос раждаєтся!
В неділю, 11. януара 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 11. януара 2025 р. о 12.00 год. і 12. януара 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







