Самурай

Томіо Окамура є в мерьку Україны уж довго. Іщі веце од часу, коли по минулорічных парламентных вольбах став у новембрі председом Посланецькой сеймовні Парламенту Чеськой републікы, і перше, што зробив у функції, зняв україньскый флаґ із будовы сеймовні.

Але діпломатічну войну меджі Прагов і Києвом, меджічасом якбач загашену, выкликав аж новорічный прояв того політіка японьско-чеського походжіня, в котрім повів, же, цітую, „западны фірмы і влады, а україньскы злодії коло Зеленьского хунты, што собі будують бударі із золота, най собі крадуть, але уж не із нашого, і най така країна не є в Европскій унії“.

Томіо Окамура не є хтось, кого бы автор коментаря обдивльовав. Його рух Svoboda a přímá demokracie є од словацького руху Republika іншый лем в тім, же членове чеськой верзії крайньой правіці ниґда не ходили выштафірованы в мундурах, котры были іншпірованы фашістічныма мундурами. Далшы розділы бы ся нашли, але не суть аж такы фундаменталны.

Но вєдно із тым треба додати, же Томіо Окамура, правда, барз недіпломатічно, повів тото, што сьме предсі виділи. Золотый бударь.

По корупційных шкандалах в Зеленьского естаблішменті буде Україна штораз складніше глядати фінанчну поміч, уж лем із той причіны, же европскы політіци будуть дома у своїх державах штораз складніше поясняти людям, же підпрора Україны має змысел, і же грошы не підуть горі комином. Виноватый в тім собі буде сам Київ.

Омного інтереснішым із русиньской точкы погляду є недавный выступ Томіа Окамуры в діскусії, котру высылала Česká televize. Председа сеймовні вышколив модераторку, котра не знала ани розділ меджі Русинами і Росіянами, акцентовав, же суть на Україні порушованы права Русинів, і припомянув, же він на Підкарпатю быв і бісідовав о тім із Русинами. Так само припомянув, же іде о людей, котры творили Чехословацьку републіку і были їй гражданами.

Председа сеймовні вышколив модераторку, котра не знала ани розділ меджі Русинами і Росіянами.

Правда, Томіо Окамура в децембрі 2015-го року навщівив Підкарпатя, і абсолвовав діскусії із Русинами в Ужгороді, Мукачові і Сваляві. Уж втогды, так як і теперь в телевізній діскусії, означів Україну за недемократінчу державу, кедьже сперать права народностній меншыні.

Днешній председа сеймовні втогды глядав темы. Розбив ся му його попередній політічный субєкт – Úsvit přímé demokracie, а він основав його сучасный рух, котрый доднесь веде. За таке гляданя темы поважую і його навщіву Підкарпатя. Лемже наконець якбач Томіо Окамура зрозумів, же тота тема му жадны політічны пункты дома не придасть.

Томіо Окамура быв у тім часі уж два рокы посланцьом сеймовні. Безперерывно ним є доднесь. Лемже покля бы сьте глядали даякы його посланецькы ініціатівы, котры бы ся дотуляли прав Русинів на Підкарпатю, жадны бы сьте не нашли.

Правда, Окамура ся і пізніше найде на даякых знимках, де суть наприклад представителі Світового конґресу підкарпатьскых Русинів, але із позіції посланця не ініціовав нич, чім бы наприклад Чеська републіка притисла на Київ, жебы дати права Русинам.

Реално собі Томіо Окамура знова спомянув на Русинів, і то лем в медіах, аж теперь, кедь ся ходить сповідати із новорічного прояву. Сімпатічне, же собі спомянув, але што із того? Буде днесь, із позіції председы Посланецькой сеймновні ЧР штось ініціовати? Не очекую.

За веце як 10 років, одколи быв на Підкарпатю і бісідовав із Русинами о їх проблемах, є резултат того політічного самурая велике нич. Надіяти ся, же теперь ся то змінить, то барз наівне. Но треба думати на то, же даколи і мотыка може выстрілити.

Без огляду на то, ці выстрілить або ніт, треба спомянути іщі єден факт, котрый уж єм повторяв веце раз. Покля штандартна европска політічна сцена буде проблему прав Русинів на Україні іґноровати як єй іґнорує довгы рокы, пак собі тему будуть все годны присвоїти, холем на маркетінґовы цілі, такы політіци як Окамура.

Лемже потім із того обвинюйте Русинів. А єдночасно ани ся не чудуйте, кедь такому самурайови, і кедь є то властно політічный „акуто“, дакотры Русины затляпкають.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.