Сумар дня на 19. лютого/фебруара 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. лютого/фебруара 2026 р.

Вмер русиньскій писатель Іван Завадяк

Як інформувал голова Русиньского Культуролоґічного Клюбу Юрий Шыпович, в середу 18. лютого/фебруара вмер русиньскый писатель, прозаік Іван Завадяк. Мал 86 років. Хоц Завадяк зачал писати аж недавно, свойом творчістю і продуктивністю належал медже найінтереснійшых сучасных русиньскых писателів на Підкарпатскій Руси. Народил ся Іван Завадяк 24. вересня/септембра 1939 р. в селі Новоселиця, на Підкарпатю, в многодітній селяньскій родины. Своі прозаічны творы по русиньскы зачал публикувати наперед в журналі «Отцюзнина», і то такой в 2017 р. Пак його творы найшли ся і в літературных збірках «Альманахах днешньой русиньской літературы». Был автором біоґрафічной трилоґіі. Остатня книжка мала презентацию перед роком – в лютым/фебруарі 2025 р. в Ужгородскій Публичній Бібліотеці. Похоронны обряды за Іваном Завадяком одбудут ся заран. Вічная Памят!

«Контекстуальный словник лемківского языка» уж доступный

Припоминаме, што од парох дни є доступный в книжковій, выдрукуваній версиі «Контекстуальный словник лемківского языка» під ред. проф. Олены Дуць-Файфер. Тото двотомове выдавництво чыслит: 1154 страны – першый том і 1217 стран – другій том. Грубіст обох книжок то аж 16 центиметрів упорядкуваного лексикального ресурсу. Каждe госло має примір з джерельных текстів і ґраматичный опис. Робота над словником тырвала близко 11 років і было в ню заанґажуваных веце осіб, як тіж ріжны ґрантодавці – в тым індивідуальны особы та ріжны інституциі. Авторы госел працували на корпусі лемківскых текстів, анализували значыня слів в іх натуральным культурным контексті. Проєкт вымагал одступліня од схем домінуючого языка і творіня дефініций, котры оддавати будут духа Лемковины. Словник єст ділом активных хоснувателів языка і має підперати його сучасну жывотніст і дальшу ревітализацию. Публикацию мож купити на сайті akademicka.com.pl. Чысло примірників ограничене.

Парк Полонины зас атракцийом для люди

Полонины зас могли бы стати климатичныма купелями, як то было в минулости. Пряшівскій Самосправный Край (ПСК) як єдиный на Словациі зробил систематичну стратеґію як то осягнути, і стал так само партнером в проєкті GreenHealth, котрый посередництвом інновацийных приступів мінит хоронену територию Парку Полонины на місце про здоровый жывот. Ключовы партнеры з Полонин підписали меморандум, якій одкрыват пут до шыріня моделів лісной терапіі і природного туризму і до дальшых реґіонів Пряшівского Краю. Головным цільом меморандум є систематична імплементация прикладів доброй практикы з проєкту GreenHealth, і іх шыріня до цілого Пряшівского Краю. Проєкт GreenHealth, якій лучыт реґіоны зо Словациі, Польщы, Іспаніі, Ірляндиі, Хорвациі, Швециі і Німеччыны, є фінансуваный з Проґраму Interreg Europe 2021–2027, і його розрахунок про ПСК є на рівни 188 тис. евро.

Творчіст Чабалы в Русиньскым Музею

З нагоды недожытых 85. уродин академічного маляря Михала Чабалы, Музей Русиньской Культуры в Пряшові рыхтує выставу пн. «Михал Чабала – Знаный – Незнаный». Вернісаж днес о 16.00 год. в просторах музею. В творчости Чабалы, котру презентувал на скоро шістдесятьох колективных выставах і на шестьох самостатных, была доменом краіномальба, но окрем того радо малювал і театральны мотивы, вынятковы были його портреты ци закутя. Чабала народил ся 4. лютого/фебруара 1941 р. в селі Нижні Чабины, вмер 3. серпня/авґуста 2002 р. в Пряшові. Студиювал в Брні і в Братиславі. По короткым діяню в роках 1969–1970. на вытварній катедрі Педаґоґічного Факультету в Тырнаві выбрал собі в 1972 р. жытя маляря в свобідній професиі.