Пережыли сьме уж пять тыжднів свотого Великого поста. Час благодати, час Божого дару про нашу безсмертну душу. Принагода робити призадуму над нашым жывотом.
В тім тыждню сьме то окремо пережывали в середу вечур при молитві Покаянного канона св. Андрія Крітьского. Тот канон утрені є характерістічный тым, же перед нас ставить ціле Святе писмо Нового і Старого завіта. Мать такы три частины: Час до Закона на горі Сінай, потім час Закона до приходу Хріста, і Час по приході Хріста. Кажда тота подія Писма є напрямена на одношіня ку нашій безсмертній душі.
Тот канон нам указує через світло Божого слова глубку людьского гріха, оддаліня од Бога, но і великость Божого милосердя. Чуєме там слова: Согрішыв єм веце як вшыткы іншы люде. Видиме контраст зо словами фарізея, же я не такый як іншы люде. Але тыж чуєме і слова: Але знам, же ты милосердный і человіколюбный ку грішникам.
Прекрасный образ Божого милосердя з події зо жывота Мойсея: Душо, най тя пересвідчіть рука Мойсея… Тот образ є взятый, коли Бог посылать Мойсея ослободити Ізраїль з еґіптьского рабства. Мойсей собі просить знамено про фараона. Бог йому говорить: Дай свою руку під пазуху. Коли так Мойсей зробив, вытяг єй цілу покрыту лепров. Мойсей быв ужаснутый з того. Бог йому повів: Зроб то іщі раз. А як так зробив, рука была знова здрава.
Тот текст канона говорить: Най тя пересвідчіть рука Мойсея, же Бог може зробити чістым жывот, хоцьяк є поскверненый гріхами. Прото, душо, не падай на дусі, хоць єсь хвора на лепру гріха. А коли чітаме днешнє Євангеліє, де Ісус говорить ученикам о своїх страстях, што його чекають в Єрусалимі, а просьбі двох братів, котры собі жадають быти по правій і лівій стороні в Хрістовім царьстві, може е видіти велику близкость.
При молитві Покаянного канона є наша душа проникнута чувством свойой грішности, тажкыма наслідками гріха, і постановліньом не падати до гріха. В словах Євангелія Ісус описує уж надходячі терпіня, а ученикы скоро забывають, а думають о славі, поставліню, чім выкликали і завистливы думкы, і намерзеность іншых учеників.
Тото вшытко нам указує на то, як чоловік скоро забывать. Як скоро забыли на Хрістовы слова о терпіню. Якбы їх выслухали лем поверьхово. Але мы сьме в тім небезпеченстві. Коли наша душа проникнута силным чувством грішности, коли приходить покушіня, скоро забыти на тото чувство, і знова ся оддавати гріху.
Прото св. Йоан Златоустый говорить: В часі посту є важне не лем робити покаяна зо своїх гріхів, але тыж на на них не забывати, мати їх перед очами, жебы ся так вываровати знова до них пасти. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 29. марца 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 29. марца 2026 р. о 12.00 год. і 30. марца 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







