«Слово» – Праздник Воскресенія – Пасха – неділя, 9.00 год.

Хрістос воскрес! Пригварям ся вам вшыткым тым радостным словом. Словом Воскресіня. По часі святой Чотыридесятніці, коли сьме старали ся робити тоту правдиву зміну нашого жывота через піст, молитвы і милостыні ку нуждным, і по часі великого страстного тыждня, коли сьме допроваджали Господа на Його дорозі ку кресту і гробу.

Чули Його послідні слова, котры адресує своїм ученикам. І глубоко пережывали Тайну вечерю, перебываня в Ґетсіманьскій загороді, його запроданя учеником, суд перед архієреями і Пілатом. Його бичованя, терньом вінчаня, роспятя і похованя. Наступила Велика субота. Настоало по тых днях велике тихо. Його неприятелі фарізеї і архієреї пережывали заспокоїня зо свойой побіды. Іщі їх трапило єдно: На третій день встану. Не жебы вірили тому слову, але думали, же прийдуть ученикы, украдуть Його тіло і повідять народу, же воскрес.

Так знова ідуть за Пілатом, жебы сам ся взяв за тото діло, і дав сторож, жебы нихто не міг ся приближыти ку гробу. Пілат їм повів,  мате сторож, ідьте, дозерайте як знате. А они ішли, запечатили камінь і поставили сторож. Тепрь уж могли быти собі певны, же уж їх покій нич не нарушыть і можуть собі спокійно жыти, нихто їх не буде уж моралізовати. Но як баламутили самых себе, уж о пару годин ся о тім пересвідчіли.

Потім суть ту ученикы, котры суть з того вшыткого выстрашены, боять ся о свій жывот. Суть замкнуты. А потім ту видиме благочестивы жены, котры вытримали під крестом вєдно з Марійов – Ісусовов матірьов. Котры смотрили, де быв Ісус похованый, жебы могли іти рано ку гробу і помазати Його тіло, накупивши дорогоціны масти. А

што ся одбывало там, де сходить душа Ісуса зо своїм божеством, в аді? О тім нам говорять слова на вечурні, де є ад зображный як образ чоловіка, котрый коли поїсть штось, што му подраждить жалудок, і тогды вывергне зо себе вшытко, што в жалудку находить ся. Так і царьсство аду, котре прияло душы справедливых подля закона смерти. Коли прияло до своїх темных глубин Хріста, намісто того, жебы над ним переввзяло владу, увиділо, же не мать над ним моци.

Він сходить у великій славі свого божества, а выводить душы справедливих там увязненых. Радостны ся ку ним озывать: Ваше рабство є скінчене, подьте до світла. Бере за руку Адама і Еву, і повідать їм: Через ваше рішіня ад владнув над людми, Я єм новым Адамом, через мене, його влада є зничена.

Дорогы радіослухачі, тото є найрадостніше посолство днешнього дня. Воскресіньом Хріста є зничена влада смерти. Смерть уж не є смертьов, є лем куртым часом заснутя. Є зничена влада гріха і діавола. Уж не мать влады над тыма, котры належать Хрістови. Бо Хрістос не про себе здобывать тоту побіду, але про нас вшыткых, котры сьме Йому увірили.

А правда, коли перебудеме у вірности Йому, а не будеме вертати ся знова під владу діавола, гріха і смерти. Тото рішіня уж є на нас. Прото радостно голосиме цілому світу тоты прекрасны слова, котры проникають нашы уста, нашы уха, наше сердце. Хрістос воскрес!

В неділю, 12. апріля 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 12. апріля 2026 р. о 12.00 год. і 13. апріля 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.