В Меджілабірцях святковало ся 35 років СКР і День Русинів Словакії

Вікенд од 12-го до 14-го юна 2026-го року в Меджілабірцях належав Русинам. Русиньска оброда на Словеньску вєдно із Світовым конґресом Русинів (СКР) на тоты дні приготовили вєдно святкованя Дня Русинів Словакії, котрый є 12-го юна, і 35 років од 1-го Світового конґресу Русинів, котрый одбыв ся у 1991-ім році якраз в тім місті.

До Меджілаборець при тій нагоді пришли гості із Словакії, Польщі, Україны, Сербії, Мадярьска, Румунії, Чеськой републікы і Северной Америкы. На святкованях взяв участь і пріматор міста Владислав Вышньовскый, котрый в суботу вшыткых гостів запросив на святочный обід.

Участны были і членове Світовой рады Русинів (СРР) – Штефан Лявинець за Мадярьско, єдночасно председа Світового конґресу Русинів, Ґеорґій Фірцак за Румунію, єдночасно підпредседа СРР, Мартін Караш за Словакію, Андрій Трохановскый за Польщу, Михайло Фейса за Сербію, Ян Чопік за Чеську републіку, Микола Бобинець за Україну, Любомір Медєші за Северну Америку, голова Світового форуму русиньской молодежи Светлана Бойчук, і честный член СРР Андрій Копча.

Не было много часу, споминав Франко

Гості почали сходити ся до Меджілаборець в пятніцю пополідне. На вечур вже быв приготовленый першый пункт проґраму, котрым была бісіда із прямыма участниками 1-го Світового конґресу Русинів із марца 1991-го року, якых высповідав модератор Петро Медвідь.

На бісіді брали участь Александер Франко – бывшый довголітній функціонарь Русиньской оброды і модератор першого конґресу, як і Андрій Копча, шеф Стоваришыня Лемків, якый быв за презідіалным столом першого конґресу як ведучій делеґації із Польщі.

Як споминав Александер Франко, на порихтованя конґресу не было много часу. В новембрі 1990-го року одбыв ся 1-ый сейм Русиньской оброды, і в місяці марец вже одбыв ся конґрес, о котрого зорґанізованю добісідовало ся якраз на сеймі РОС. Навеце, вшытко робило ся барз фрышком, бо в тім самім часі іщі выбальовало ся, жебы в місяці май 1991-го року, коли в Чехословакії проходило списованя людей, была уж можливость записати собі окрему русиньску народность.

Не было мобілных телефонів, не было інтернету, фунґовала класічна пошта і якысь контакты на стаціонарны телефоны.

Андрій Копча споминав, же о конґресі дізнав ся лем два дні перед його початком од Петра Трохановского, а наперек тому, же жыв далеко, на западі Польщі, делеґація із Польщі взяла участь.

Обидвоми конґрес описали як міцный момент в їх жывоті. Хоць орґанізаторы запрошали лем по пять людей до делеґації за кажду державу, в меджілабірьскім Домі културы їх чекала повна сала, пришли домашні жытелі, пришли три автобусы Русинів із Підкарпатя.

Наперек куртому часу на рихтованя конґресу, 1-ый Світовый конґрес Русинів мав делеґації із Чехословакії, Польщі, Совітьской Україны, Югославії і Северной Америкы. Выбрав собі першу Світову раду Русинів, дав собі смілы цілі заміряны на досягненя прав про Русинів у окремых державах, в котрых жыють, одкрыв тему кодіфікації языка і далшых областей, котры пак почали ся наповняти.

Обидвоми участници конштатовали, же атмосфера была неповторятельна, і же обидвоми по конґресі знали, же тот возродный процес уж не дає заставити ся, і же тото діло буде продовжовати.

Александер Франко звернув увагу і на то, же за успішну орґанізацію конґресу треба быти вдячный і самосправі Меджілаборець а тогдышньому пріматорови Едуардови Іванчови, бо они підтримовали тот русиньскый рух. Так само припомянув, же на конґресі взяли участь і представителі словацькых властей, што быв ясный прояв того, же Русинів почали повні акцептовати.

Поспоминали і далшы особы, котры были участны на першім конґресі, і котры пак грали роль в русиньскім русі.

Пятніцьовый вечур быв о споминах, быв повный емоцій, бо то, же тот рік можеме святковати 35 років Світового конґресу Русинів, є першорядо заслугов тых, котры орґанізовали і брали участь на тім першім у 1991-ім році.

Як на кінцю повів модератор бісіды, днешня ґенерація ниґда не забуде і все буде честовати тых, котры почали тот світовый русиньскый рух, а віриме, же то так буде і в слідуючіх ґенераціях Русинів.

СКР передав памятны плакеты

В суботу 13-го юна проґрам продовжовав дополідне конференційов під назвов 35 років Світового конґресу Русинів. На конферецнії із своїма рефератами, котры дотуляли ся як першого конґресу, так і його далшой роботы, сучасности і будучности, выступали Штефан Лявинець, Мартін Караш, Михайло Фейса, Александер Франко, Андрій Копча і Любомір Медєші.

Андрій Копча припомянув інтересный факт. На святкованю зышло ся 50 процент тых, котры были в презідії 1-го Світового конґресу Русинів. То Андрій Копча, Александер Франко і Любомір Медєші.

В презідії втогды сидів і Павел Роберт Маґочій, но тот, нажаль, не міг взяти тот рік участь на святкованях. Далшы двоми, котры сиділи в презідії – Василь Турок-Гетеш і Василь Сочка-Боржавин, уж не суть меджі нами.

По рефератах одбыло ся святочне передаваня памятных плакет, котры СКР вручав при нагоді 35-го юбілея за вызначный розвиток русиньского руху.

Плакеты дістали: Акадамія русиньской културы в Словацькій републіці, Общество приятелів Підкарпатьской Руси, Стоваришыня Лемків, Пряшівска універзіта в Пряшові  – Інштітут русиньского языка і културы, Карпаторусиньскый научный центер в США, Руска матка, Дружство Руснак, Общество св. Йоана Крестителя, Крайове общество підкарпатьскых Русинів, Цілодержавне общество русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы, Театер Александра Духновіча, Місто Меджілабірці, Русиньска оброда на Словеньску і Културне товариство Русинів Румунії.

Тым орґанізаціям ці інштітуціям, котрых представителі не были участны на конференції, будуть плакеты переданы особно при найблизшій принагоді.

Pro Arte Ruthenorum про проф. Маґочія

По передаваню плакет выступали із своїма приговорами гості, меджі котрыма были пріматор міста Вышньовскый, член СРР Микола Бобинець, і Ярослав Поповець за Общество св. Йоана Крестителя.

Пак вже пришла далша святочна хвіля, і то передаваня Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2026. Основателями премії за русиньске уменя є Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац в Мадярьску.

Премію пришов вручати Андрій Манайло, председа самосправованя, котрый прочітав і лавдацію нагородженого. Тогорічным лавреатом став проф. Павел Роберт Маґочій.

Павел Роберт Маґочій – то „вызначна особность світового значіня, котра своїм научным доробком значно помогла розвитку і популарізації карпаторусиньской културы і вытварного уменя,“ пише ся в номінації на уділіня премії.

„Окремо значучім в тім є выданя його книгы Out of Nowhere. The Art of Carpathian Rus‘, котра представлять комплексну історію карпаторусиньского вытварного уменя.“

Кедьже проф. Маґочій не быв участный, премію за нього перевзяла проф. Олена Дуць-Файфер, котра пак приговорила ся участным, подяковала за премію про проф. Маґочія, і курто повіла, што про ню лавреат значіть, і же має надію, же му премію буде годна в куртім часі передати особно.

На премію номіновали проф. Маґочія Русиньска русиньска самосправа міста Вац і Фонд Федора Манайла із Ужгорода.

Ґалаконцерт і промітаня філму Потопа

Пополідне почали централны святкованя Дня Русинів Словакії, на котры пришли і штуденты Studium Carpatho-Ruthenorum 2026 – Меджінародной літньой школы русиньского языка і културы.

Участны зышли ся перед Містьскым урядом, одкыль ішла кройована процесія містом. Першый пункт проґраму было положіня вінця на місці, котре припоминать вызначного діятеля міста Меджілабірці – Михаіла Вацлавского. О його жывоті і заслугах бісідовав Володимір Противняк.

Хоць ґалапроґрам Дня Русинів Словакії быв напланованый в просторах амфітеатру, з причіны не барз доброй погоды наконець орґанізаторы вырішыли зробити проґрам в просторах Споєной школы, і так ся участны при співы русиньскых співанок выбрали там.

В проґрамі, котрый модеровав Ладислав Ясик, представили ся Фолклорна ґрупа Сосна, геліґонкарь Мірослав Гриб, Фолклорный колектів Барвінок, сестры Стефані і Ліана Ковачовы, Фолклорна ґрупа Заруба і Фолклорный колектів Маковіця.

На початку ґалапроґраму о слово попросив Микола Бобинець, котрый зробив несподіванку. За Крайове общество підкарпатьскых Русинів, котрого є головов, передав русиньскій співачці Маріянні Железній Премію імени Олґы Прокоп за розвой русиньской културы за 2026-ый рік.

У вечерных годинах в просторах Дому дітей святого Николая продовжовав проґрам святковань промітаньом філму Потопа, котре опередила діскусія із акторами, якы в тім філмі грають – Саров Хрипаковов, Володиміром Чемом і Іґором Латтом.

В неділю участны пішли до містных храмів – ґрекокатолицького і православного на богослужіня, а подія офіціално закінчіла ся святочным засіданьом Світовой рады Русинів.