lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

В Маріаповчі проходить Стріча восточных католицькых єпіскопів Европы

Темов є восточна католицька ідентіта і свідоцтво на Западі.

Петро Медвідь Петро Медвідь
17. 9. 2026
» Вісти

Од 15-го до 19-го септембра 2026-го року в стародавнім ґрекокатолицькім путницькім місці Маріяповч в Мадярьску проходить Стріча восточных католицькых єпіскопів Европы, на котрій бере участь коло 50 єпіскопів, сінкелів і діаконів.

На стрічі, котра вже стала традіційов і одбывать ся шторік, беруть участь єпіскопи і представителі восточных церьквей із Мадярьска, Словакії, Польщі, Білоруси, Україны, Румунії, Северной Македонії, Сербії, Австрії, Хорватії, Німецька, Чеськой републікы, Франції ці Італії.

Тот рік єпіскопи знова стрічають ся на місці, котре стало початком той ініціатівы. У 1997-ім році Преосвященый владыка Сілард Керестеш (рр. 1932 – 2025), котрый довгы рокы быв гайдудороґскым єпархом, орґанізовав першу таку стрічу, і завершалну Божественну літурґію одслужыли якраз в Маріяповчі. Минувшый рік стріча одбыла ся у Відню.

Стріча почала вечурньов

Стріча восточных католицькых єпіскопів почала у віторок 15-го септембра вечурньов. В рамках ньой приговорив ся Преосвященый владыка Авел Сочка – ніредьгазьскый єпарха, котрый привітав вшыткых участників од імени Мадярьской ґрекокатолицькой церькви.

„Майже перед тридцятьома роками, в 1997-ім році, в тій країні, Ніредьгаза і Маріяповч першый раз гостили Стрічу восточных католицькых єпіскопів Европы. Із радостьов і вдячностьов собі приопоминаме єпіскопа Сіларда Керестеша, котрый втогды участників, як і вшыткых тых, котры стояли при зроді той серії стріч, доднесь жывой і плодной,“ повів владыка Авел.

Так само припомянув слова Папы Римского Йоана Павла ІІ, котры втогды адресовав участникам: „Чім веце будуть восточны церькви самы собов, тым ефектівніше буде їх свідоцтво.“

Восточны церькви на Западі мають пророцьке посланя

Робочу часть стрічі в середу 16-го септембра одкрыв своїм приговором Высокопреосвященый владыка Філіп Кочіш, архієпіскоп митрополіта гайдудороґскый, голова Мадярьской ґрекокатолицькой церькви. По нім приговорив ся кардінал Клаудіо Ґуджеротті, префект Дікастерії про восточны церькви в Римі.

Кір Філіп підкреслив, же хоць єпіскопи приходять із різных културных і языковых оточінь, капчать їх обща восточна спірітуаліта і повна єдность із Католицьков церьквов. Присутны церькви прирівнав ку „великій прекрасній мозаіці“, в котрій має каждый ясно світячій каменик своє властне місце і посланя.

Централнов темов тогорічной Стрічі восточных католицькых єпіскопів Европы є „Наша восточна католицька ідентіта і наше свідоцтво на Западі“.

Гоститель стрічі у своїм приговорі вказав на выразный вплив міґрації і общественных змін, вдяка котрым стотісячі віруючіх жыють того часу мімо своїх традічных теріторій в западній Европі. Подля владыкы Філіпа є ключовов задачов Церькви помочі віруючім в діаспорі заховати собі свої духовны коріня – головно восточну теолоґію, літурґію, честованя ікон і жывот із тайнами, а так само бороти ся із грозьбов асімілації ці секуларізації.

Так само підкреслив, же присутность восточных католиків на Западі не є лем вопросом пережытя, але несе в собі і пророцьке посланя. Восточны церькви мають приносити „свіжый воздух“ і духовну силу восточно плюца Церькви обществу.

Збогачіня про цілу Церьков

По владыкови Філіпови єпіскопам приговорив ся кардінал Ґуджеротті. Участных поздоровив од імени Папы Римского Лева XIV., котрый быв о події детайлно інформованый, і высловив свою радость із орґанізації той стрічі.

Кардінал у своїм приговорі підкреслив величезне значіня тых стріч, котры суть хосенныма нелем про восточных католиків у Европі, але про цілу вселеньску Католицьку церьков.

Ку глубшому погляду на рішены тот рік темы почас робочіх днів мають помочі і трьоми запрошены лекторы. Свої фаховы перспектівы і рефлексії участникам представлять владыка Гліб Лончина – бывшый екзарха Україньской ґрекокатолицькой церькви в Лондоні і Паріжі, професор Стефано Паренті із Рима, а так само Ґеорґіос Влантіс, бадатель діючій в Німецьку, член Константінопольского патріархату.

Літурґія спіувслужена єпіскопами русиньской традіції

В тот самый день, в середу, быв головным служытельом архієрейской літурґії в містній Базиліці Высокопреосвященый владыка Йона Максим, пряшівскый архієпіскоп митрополіта. Вєдно із ним далшыма співслужытелями были єпіскопи із тых єпархій, котры выникли із Матери Церькви – Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії, значіть єпіскопи русиньской традіції, котры суть наслідниками Ужгородьской унії.

Припоминаме, же Стріча восточных католицькых єпіскопів Европы проходить в Маріяповчі в році, коли собі припоминаме 330 років од першого слызыня іконы Пресвятой Богородіці.

Фото: Еуґен Івуц

ShareTweet

Повязаны дописы

На Ягайлоньскым Університеті основали Працовню Лемкознавчых Студий

17. 9. 2026

Інтерес о окресы Бардейов і Свідник росне. Пріорітов суть турісты із Польщі

15. 9. 2026
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2026. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче