На періферії, але холем стабілно

Чорна над Тисов своїх 15 минут славы пережыла в днях 29-го юла аж 1-го авґуста 1968-го року, коли ся там стрітили делеґації Комуністічной партії Чехословакії і Комуністічной партії Совітьского союзу. Мала ся рішыти сітуація в Чехословакії односно Пражской яри, но знаме, же за пару днів Москва і так силов потисла демократізачный процес у „союзника“.

Лемже Чорна над Тисов має про Словакію, а нелем, цалком інше значіня. Місто было основане у 1946-ім році на основі владного узнесіня на забезпечіня выміны товарів меджі СССР і Чехословакійов, з тым, же ся там выбудує желізнічна перекладка, кедьже коляї в Европі і коляї в Совітьскім союзі не мали єднакы розміры.

Найвекшый сухоземный док в середеній Европі, як ся звыкне бісідовати о Чорній над Тисов, то є приблизно 10 кілометрів квадратных, 16 кілометрів штрек, і копа далшой інфраштруктуры, котра творить тоту перекладну штацію.

Лемже уж довгый час до Чорной над Тисов не ідуть із боку державы жадны інвестіції. Абсолутно жадны.

Памятам, же свого часу Роберт Фіцо як премєр, оправдам ся, але уж не знам почас котрой його влады то было, бісідовав о великых планах, же шырокорозходну штреку, розумій совітьскый модел, потягне аж до Братіславы, жебы там зробити тот узел, з оглядом на близкость Відня і Будапешті, де буде товар перекладати ся.

Самособов, же на таку меґаломаньску інвестіцію ниґда реално не пришло. Навеце бы то цалком выголодовало область Словакії, де уж і так є єдна із найвекшых безробітностей, і єднов із барз мало можливостей найти роботу є якраз сухоземный док в Чорній.

Резултатом выбудованой інфраштруктуры буде, же єдного красного дня Чорну над Тисов не буде никому треба.

Лемже наперек тому, же будовати шырокорозходну до Братіславы нихто не почав, Чорна над Тисов не дістала жадны фінанції на своє далше утримованя, припадно і даякый розвиток.

Но і на другім боці граніці ся за тот час реалізують великы інвестіції. І приспособлюють ся штандардам европской штрекы. Уж в році 2024 почали будованя штрекы Eurorail, із участьов европскых грошей, котрой цільом є скапчати Ужгород із европскыма містами. Резултатом выбудованой інфраштруктуры буде, же єдного красного дня Чорну над Тисов не буде никому треба.

А не іде лем о Чорну над Тисов. Дослідкы неінвестованя до выходу Словакії обще, за што несуть одповідность якбач вшыткы влады, котры в Братіславі сиділи од 1993-го року, будуть омного, омного векшы і шыршы.

Самособов, на Україні іде война, но уж теперь видиме, якый колосалный бізнісовый і будовательскый „бум“ пережывать Ужгород і Підкарпатя. Навеце, вшыткы, включно словацькых політіків, бісідують о тім, же по войні буде треба Україну обновити, і же на тім хотять брати участь.

Лемже яку участь на тім хоче брати Словакія, кедь на своїй выходній граніці, в Пряшівскім і Кошыцькім самосправнім краю, довгодобо занедбавать інвестіції до інфраштруктуры, а і тото, што ту є, не є розвиване, навспак, зохабляють то в Братіславі перевзяти Ужгороду?

Перед пару днями стрітила ся ґрупа V4 в Мадярьску, і премєры членьскых держав окрем іншого бісідовали о выбудованю експресной штрекы, котра бы скапчала Будапешт, Братіславу, Варшаву і Прагу. То є вшытко файне, і підтримую. Лем жебы то не скінчіло так, як шырокорозходна до Братіславы.

Так ці іншак, покля інвестіції до інфраштруктуры не прийдуть на выход, уж днесь є ясне, же Ужгород на граніці не буде періферійов, на періферії зістануть реґіоны на выході Словакії, де жыє найвекша часть русиньского населіня в рамках републікы.

Дослідкы такой періферії собі знаме представити. Барз курто – вымераня реґіону.

На другім боці треба похвалити, же в часах непевности русиньскы реґіоны стабіліту мають. Дотеперь суть на періферії інтересу, але холем стабілно.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.