Коли Ісус Хрістос выздравив двох людей, котры мали в собі множество демонів, ціле місто пришло посмотрити. Но головно не так на тых выздравленых, як на то, же справды пришли о стадо свинь, котре ся потопило у воді.
І так виділи лем то, же Ісус Хрістос їм приніс шкоду, а бояли ся іщі векшой шкоды, кебы перебыв з нима довше. Так його просять, жебы із їх края одышов. Ісус решпектує слободну волю, одходить а переплавив ся до свого міста.
Што было тым містом: подля отців церькви то быв Капернаум, бо там зробив найвеце чудесных діл. І часто там перебывав. Коли там перебывав в єднім домі і учів, збігло ся велике множество, заповнили дім. А тогды четверо людей ідуть ку тому дому, но несли зо собов і невладного чоловіка. Не знаме, хто быв тот чоловік, може їх близкый, може родина, може познатый. Знаме лем, же быв паралітіком. Сам прийти не міг.
Євенгеліста нам говорить, же Ісус видячі їх віру, повів невладному: одпущають ся тобі гріхы. Они, коли ішли з тым чоловіком, ішли з великов віров. Віров, же Хрістос може його выздравити, а же го і выздравить. А коли пришли ку дому а виділи, же не можуть го внести перед Ісуса, они ся не вздавають, але через стріху, де зробили діру, спустили того невладного. Ісус, видячі віру, но не выздравлять го такой. Наперед выздравлять то, што є важніше. А то безсмертну душу, котра была паралізована гріхом.
Ісус видів то, што іншы не виділи. Они виділи лем паралізованого нещасника, котрый лежав перед нима. Но Ісус, котры видить до глибины людьской душы, видів і дашто інше. Же там є та внутрішна параліза гріха. А так наперед выздравлять його душу: довірюй, дітинко, одпущають ся тобі твої гріхы. Тоты слова зачудовали тых, што го принесли. Тадь они пришли просити про його выздравліня, а Він ту говорить о одпущіню гріхів. А з ним ся нич не стало, дале є паралізованый. Жебы ціле їх намаганя вышло на марне. Ці знова го будуть нести назад?
Были там і фарізейі і учітелі закона а далшы, котры не пришли лем слухати Ісуса, жебы прияти його слова, але зато, жебы го могли поїмати на словах і обвинити. А теперь є їх час. Чули, што потребовали. Їх реакціа є безодкладна: Він богохулить – зневажать Бога, узурпує собі Божу владу. Тадь хто може одпущати гріхы окрем самого Бога?
Но они то говорять у своїх сердцях. Нихто не чує тото їх одсуджованя Хріста. Але Ісус, котрый видів до душы того невладного, видиів там паралізу гріха, так видить і до душы тых людей. А такой їм говорить: чом так плано роздумуєте у своїх сердцях? А давать їм доказ свого божества. Жебы сьте знали, же Сын чоловіка мать ту владу гріхы одпущати, повів: встань, возьмий свою постіль а ідь. А він быв такой выздравленый.
Дорогы радіослухачі, тото слово нам говорить о ціні людьской душы. Як важно є мерьковати на свою безсмертну душу. Бо што видиме много раз і в нашых жывотох? Коли настане даякый проблем зо здравльом тіла, такой ся понагляме найти доктора і промптні рішати проблем. Но, коли іде о душу, там така скорость уж не є.
Так нам днешнє слово говорить: на першім місці дбати о здравля нашой безсмертной душы, а коли ся стане, же паде до гріха, указує нам, де приходити. Приходити ку Хрістови, котрый не лем сам мать владу одпущати гріхы. Но тоту владу дав і людям, через своїх служетелів священиків і єпіскопів і надалше аж до кінця буде высловльовати тоты слова: довірюй, одпущають ся тобі твої гріхы.
Другый хосен, котрый нам приношать днешнє слово є, же маме мерьковати і на свої думкы. Бо вонкашній гріх часто вымагать подля слов св. Василія много. Но гріх думков є в моменті і не вымагать жадных намагань. Зато Ісус одкрывать тот гріх у фарізеїв і учітелів закона: Чом так плано роздумуєте у своїх сердцях? Жебы нам дав тыж напомянутя, як мы ся односиме ку нашым ближнім у своїх сердцях.
Бо там можеме в єднім моменті свого ближнього скрітіковати, одсудити, погродити, ці в думках з ним і чуджоложыти. А нихто тото не видить, но Бог проникать до найтанішых глубин душы. Жебы і нам Хрістос не повів слова: Чом сьте так плано роздумовали у своїх сердцях о своїх ближніх? Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 12. юла 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 12. юла 2026 р. о 12.00 год. і 13. юла 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







