Сумар дня на 24. червця/юнія 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 24. червця/юнія 2026 р.

В Новици одбыла ся стріча в справі утворіня резервату природы «Лемківскы Ялиці»

В пянтцию 19. червця/юнія в бывшій школі в Новици, з ініциятивы ведучого Комісиі курортной, здоровля, спорту, туристикы і промоциі ґміны Устя Рускє одбыла ся стріча з мешканцями села в справі створіня резервату природы. Резерват, котрого пропонувана назва то «Лемківскы ялиці», мал бы обнимати 200 гектарів лісів медже Новицьом а Ліщынами. Присутны на стрічы селяне выповідали ся рішучо проти створіню резервату. Подібне становиско представили урядникы. Проти сут тіж Державны Лісы, в котрых заряджяню єст фраґмент лісів обнятый плянуваным резерватом. Вчера, 23. червця/юлия, з ініциятивы Реґіональной Дирекциі Охороны Середовиска в Кракові, одбыла ся кверенда в терені, жебы оцінити пропозицию. Внескодавцьом створіня резервату єст соспільна орґанізация – Загальнопольскє Товариство Охороны Птахів. Природникы звертают увагу, што вызначены під резерват терены обнимают лісы о характері пралісів, што сут то жытлиска чысленных хороненых ґатунків рослин і звірят, котрых в Карпатах єст штораз менше і заслугуют на особливу охорону. Місцевы люде боят ся ограничынч, якы вяжут ся з введіньом новой формы охороны.

Уж заран будут дебатувати в Варшаві

Уж заран в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві одбуде ся дебата посвячена спадковині і сучасній присутности Лемків/Русинів в европейскій культурі. В стрічы возмут участ представникы науковых, культурных ци медияльных середовиск, якы бесідувати будут о достоменности, языку і выкликах сучасной соспільности Лемків. Бесіда тыкала буде м.ін. історичных наслідств выселінь, іх влияня на фунґуваня спільноты днес – од ослабліня переказу языка по ґеоґрафічне розбитя. Експерты думати тіж будут над рольом медий, едукациі і інтернету в підтримуваню культуры, а тіж над проблемами звязаныма з єй фінансуваньом і присутністю в публичным простори. Орґанізаторы запросили до бесіды проф. Лідию Стефановску, Юрия Стариньского, Окасну Грабан-Ліхтаньску, Михала Шымко та Наталицю Малецку-Новак. Дебату модерувал буде др габ. Пьотр Маєвскій, культурознавця і социйолоґ з Університету SWPS, знавця антрополоґіі опору і студий над ґруповом памятю.

Анамбль ПУЛЬС з высокым оцініньом

Русиньскій анамбль ПУЛЬС в остатніх днях брал участ в єдным з найбарже перстіжных медженародных фольклористичных фестівалів в Европі – Duna Karnevál (Danube Carnival). Подія каждого рока громадит найліпшы ансамлбі з цілого світа і дає простір до презентуваня традицийной культуры, артистичной выміны і будуваня медженародных контактів. В тогорічным фестівали выступили артисты з Бразилиі, Болгариі, Польщы, Словациі ци з Іспаніі. Підчас конкурсу, котрого рівен был барз высокій, ансамбль ПУЛьС запрезентувал ся вынятково успішні – здобыл узнаня так публикы, як і професийного жырі. Домів вернул з найвысшом нагородом фестівалю – Mucsi Janos Festival Award, признаваном за выняткову артистичну якіст і загальный вклад в вартіст медженародного фестівалю.

Русины в Кірґізиі

Од 17. серпня/авґуста до 10. вересня/септембра в просторах Дому Нацийональных Меншын в Празі презентувана буде выстава пн. «Чехословацкє столітя в Кірґізиі». Выстава вказувала буде унікальну історию чехословацкых осадників, котры перед стома роками выіхали до товдышньой совітской Середньой Азиі, жебы брати участ в будуваню нового промыслового центра на териториі днешньой Кірґізиі. Окрема увага на выставі посвячена є Русинам з Підкарпатской Руси (днешнього Закарпатя), котры творили значучу част чехословацкой продукцийной кооперативы Інергельпо, брали участ в будуваню фабрик і інфраструктуры. Експозиция першый раз шырше вказує іх історию і мотивациі, звязаны м.ін. з ідеями соспільной справедливости і гляданьом ліпшых обставин жытя.