Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. липця/юлия 2026 р.
Выремонтували міст в Балутянці
Міст в Балутянці на ріці Табор перешол комплексовый ремонт. То дальшый етап модернізациі дорогово-мостовой інфраструкуры на важній туристичній трасі в Низкым Бескіді. Обєкт находит ся на повітовій дорозі Королик Польскій – Балутянка. Є то другій з трьох мостів, котры повело ся выремонтувати. Першый выремонтувано пілтора рока тому. Товды праві цілу квоту (понад 2 млн злорых) покрыли середкы з Урядового Фонфу Стратерґічных Інвестиций. На другій міст не повело ся найти дофінансуваня, зато квоту понад 1,8 млн злотых покрыл сам коросняньскій повіт. Третій міст фурт жде на ремонт. Його кошт зас єст чысленый на близко 2 млн злотых, зато повіт старат ся о зовнішні середкы. Зліпшыня дороговой архітектуры в тым реґіоні коросняньского повіту має значыня не лем для безпекы, алеі для туристичной доступности той части Низкого Бескіду. Балутянка была основана в 1470 р., находит ся на східній Лемковині, близко Рыманова. Жытелі Балутянкы і поблизкой Вількы знаны были з выняткового кумшту різбы в дереві. Село такой ціле в 1945 році было переселене на Радяньску Украіну. Туристів до Балутянкы притігат м.ін. деревяна церков Успіня Пресвятой Богородиці з ХVII ст.
Ужгород може мати площу названу по русиньскым малярю
Як інформувала Ужгородска Містецка Рада, од 15. липця/юлия до 15. серпня/авґуста тр. проходят громадяньскы дискусиі односно переменуваня улиці і площы в Ужгороді. Улицю Рєпіна хотят назвати по вызначным лікари – хірурґу Василю Русині. Площу Лаборця хотят назвати по вызначным русиньскым малярю Володимірі Микыті. З єдной стороны пропозиция выкликує і неґативны одзывы, кєд же была бы то уж третя назва площы в короткым часі. На другым боці є то шанса, жебы Ужгород мал названу площу по вызначній русиньскій особности сучасности. Дрібниці чытайте на нашым портали.
Конец конфлікту в справі «Джерел Вислокы»
Конец конфлікту в справі «Джерел Вислокы». Реґіональна Дирекция Охороны Середовиска в Кракові выдала розпоряджыня в спраці вызнаня «Джерел Вислокы» за резерват природы, але в документі не є взята до увагы плянувана перше отулина. То розвязаня, о котре старали ся жытелі ґміны Санкова. Проєкт закладал одкрытя резервату о простори нецілых 72 гектарів, зато отулина мала быти аж і 4 разы більша – мала рахувати близко 284 гектарів, а в єй границях нашли бы ся мешкальны і господарчы будинкы та терены заплянуваны під рекреацийну забудову. Фінальні Реґіональна Дирекция Охороны Середовиска в Кракові зрезиґнувала з отулины і в розпоряджыню нашол ся выключні резерват «Джерела Вислокы».
Каменярскы варштаты получены з реновацийом лемківскых памятників
Як інформували Каменяре Кычеры, в будучым тыжни, в днях од 20. до 25. липця/юлия, в Ґладышові і Ждыни одбудут ся черговы каменярскы варштаты получены з реновацийом лемківскых памятників. Окрем того участникы будут ся вчыти ґраверувати знакы і буквы в пісковци та епіґрафікы. Орґанізаторы просят вшыткых, што хотят взяти участ в варштатах, контактувати ся через фейсбуковый сайт Каменяре Кычеры або написати на єден з двох майлів: remontlabowa@gmail.com і kyczera@wp.pl.
«Civitas Rakocziana» на Пряшівскым Університеті
В половині червця/юнія на Пряшівскым Університеті одбыла ся медженародна наукова конференция під назвом «Civitas Rakocziana», орґанізувана з нагоды 350. річниці народжыня Ференца ІІ Ракочія. На подію пришли вызначны історикы, архівісты і фаховці з обшыри культурной дідовизны зо Словациі, Мадяр, Чешской Респбликы, Польщы, Украіны і дальшых держав середньой Европы. Подію присвячену вождови повстаня проти Габсбурґам, якій Русинів назвал за іх вірну службу в повстаню gens fidelissima – найвірнішый нарід, орґанізували Пряшівскій Університет, Реформуваный Університет Ґашпара Каролі в Будапешті і Крайскій Музей в Пряшові. Веце о конференциі прочытате в дописі на нашым портали.







