Округлый юбілей Віры Ґіріц – першой представителькы Русинів в Парламенті Мадярьска

29-го юла святкує красный округлый юбілей – 80 років, Віра Ґіріц. Тота родачка із Ужгорода довгы рокы креовала русиньскый рух в Мадярьску. В їй особі капчать ся роль політіка, педаґоґа і общественно-културного діятеля.

Народила ся Віра Ґіріц 29-го юла 1946-го року в Ужгороді до родины русиньской інтеліґенції. Штудовала філолоґію на Ужгородьскій державній універзіті. Оддала ся за далшу вызначну особность Русинів – маляря Атаназа Федицня, із котрым переселили ся на кінцю 1970-ых років до Мадярьска.

По політічных змінах 1989-го року залучіла ся Віра Ґіріц до возродного руху Русинів у Мадярьску. Была єдным із основателів Общества русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы.

В роках 2002 аж 2004, і пак в роках 2010 аж 2014 была на посаді предсидателькы Вседержавного русиньского самосправованя. Так само в роках 2006 аж 2010 была депутатом, і в роках 2010 аж 2014 предсидательков Асовдовского русиньского націоналного самосправованя.

У 2014-ім році народностны меншыны в Мадярьску першый раз в рамках парламентных волеб могли выберати собі і свого представителя до Парламенту Мадярьска. Тоты вольбы выграла Віра Ґіріц і была першов говоркыньов Русинів в мадярьскім парламенті. Свій мандат пак обгаїла і в роках 2018 а 2022. В недавных вольбах вже не кандідовала, маючі за собов три функчны періоды.

Но Віра Ґіріц свій слід лишыла і в културнім жывоті Русинів Мадярьска. У 2009-ім році в малярьскім ательєрі Атаназа Фединця отворила ся ґалерія Рутенія, котра многы рокы свойов діятельностьов презентовала русиньске малярьство і колекцію Атаназа Фединця.

Од 2015-го до 2018-го року была головным редактором інформачного часопису Русинів Мадярьска Русинськый світ / Ruszin világ. Не треба забыти ани на то, же є авторков учебника під назвов Русинська конверзація.

Так само треба спомянути, же у 2006-ім році была ініціаторков того, же выникла русиньска бібліотека і музей, котры своє обыстя нашли в будові Вседержавного русиньского самосправованя в Будапешті.

Під веджіньом Віры Ґіріц почали Русины процес будованя властных културных інштітуцій, кодіфікації русиньского языка, выдаваня русиньскых учебників, словарів і іншых книг.

Припомянеме, же процес кодіфікації русиньского языка в Мадярьску быв завершеный святочным выголошіньом в Будапешті 11-го новембра 2023-го року. Головным кодіфікатором быв проф. Михаіл Капраль, і документ о святочнім выголошіню підписовав вєдно із Віров Ґіріц, в тім часі представительков Русинів в парламенті, і Віктором Крамаренком, втогдышнім председом Вседержавного русиньского самосправованя, днесь представительом Русинів в парламенті.

Віра Ґіріц у 2006-ім році была нагороджена за вызначны досягненя у сфері русиньской културы, традіцій, материньского языка і ґрекокатолицького віроісповіданя Премійов імени Антонія Годинкы.

Уж як представителька Русинів в Парламенті Мадярьска была ініціатором, орґанізатором і покровительом културного ґалапроґраму, якый шторік одбывать ся в Каштелю Штефанія в Будапешті під назвов Шедевры Русинського Умілства.

Так само была як представителька Русинів в парлемнті покровительков многых културно-общественных подій, святковань, котры русиньска комуніта в Мадярьску шторік орґанізує.

Пані Віро, жычіме іщі много Божой благодати і здоровля, на многая і благая літа!