Сумар дня на 20. серпня/авґуста 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. серпня/авґуста 2026 р.

Річниця ліквідациі ґорлицкого ґетта

Вчера в Ґорлицях упамятнили 84. річницю ліквідациі ґорлицкого ґетта. Подіі зачали ся в полудне при памятнику при ул. Кжывій і ул. Стражацкій. На місци звязаным з траґічном історийом ґорлицкых Жыдів одбыл ся Апель Памяти. Подію попровадил др Лукаш Поломскій з товариства Сандецкій Штетль. Серед участників были м.ін. бургомайстер Ґорлиц Рафал Кукля і віцестароста ґорлицкого повіту Марцін Кжеміньскій. Ґорлицкє ґетто было створене німецкыма окупантами в жолнти/октобрі 1941 р. Трафило до него 3,5 тис. місцевых Жыдів, а тіж особы переселяны з околичных місцевости. Найтраґічнійшы подіі розограли ся в серпни/авґусті 1942 р. Медже 14. і 19. серпня/авґуста Німці провели еґзекуциі. Замордуваных в тым часі было коло 900 осіб. Решта была депортувана до німецкого лаґру смерти в Белжци. В упамятнінях взяли участ особы духовны, м.ін. парох грекокатолицкой парохіі Преображыня Господнього в Ґорлицях, о. Віталий Бойко.

Одпуст в Шашовій

В днях 15.-16. серпня/авґуста в Шашовій, бардиівского окресу, одбыл ся традицийный архієпархіяльный одпуст на праздник Успіня Пресвятой Богородиці (за новым стильом). Суботній проґрам почал привитаньом путників, котры ішли до Шашовой піше з Бардийова. На тій пути брал участ і Высокопреосвященный владыка Йона Максим, пряшівскій архієпископ митрополита. Головным пунктом одпусту была недільна Літургія. Перед літургійом одбыл ся обряд нового корунуваня чудотворной іконы Пресвятой Богородиці з Шашовой при нагоді 320. річниці єй слезіня одновленыма корунками. Подля доступных історичных записів тота ікона в 1706 р. слезила кырвавы слезы з букв ІС ХС вчас семох тыжнів. Од 1845 р. в Шашовій одбывают ся каждого рока одпусты при нагоді праздника Успіня Пресвятой Богородиці.

Неодолга початок фестівалю «Музика Заклята в Деревi»

В днях 26.–30. серпня/авґуста в забытковых деревяных обєктах Низкого і Сандецкого Бескідів одбуде ся фестіваль «Музика Заклята в Деревi». Концерты будут орґанізуваны м.ін. в церквах в Квятони і Верхомли Великій, в Мазярскій Загороді в Лоси, при костелі в Санковій та в амфітеатрі в Высовій. В проґрамі подіі нашли ся артисты, якы репрезентуют ріжны музичны ґатункы – од музикы інспіруваной традицийом Карпат і фольклором по сучасну альтернативну музику і поп. Фестіваль отворит Вернигора, а підчас дальшых дни выступлят м.ін. Войтек Шуманьскiй, Туля і VOŁOSI. Подіі товаришыти будут тіж варштаты ремесла, презентациі реґіональных страв, деґустациі локальных продуктів і зiля. Кажда з подій має быти нагодом, жебы познати выняткове дідитцтво Шляку Деревяной Архітектуры в Малопольщы. Вшыткы концерты сут безплатны.

Ремонт катедры і єпископского палацу в Пряшові

Грекокатолицкє архієпископство в Пряшові почынат велику реновацию Катедрального Собору св. Йоана Крестителя і Єпископского Палацу. Обновліня нацийональных культурных памяток в сумі майже 1,5 мілийона евро представлює єдну з найвызначнійшых інвестиций до охраны історичной дідовизны в Пряшові за остатні рокы. Реализация проєкту є наплянувана на період 24 місяців. Головным цільом проєкту є заховати, одновити і сприступнити дві вызначны культурны памяткы, котры належат до історичного центра Пряшова. Собор св. Йоана Крестителя належыт медже найстаршы і найціннійшы сакральны будовы в Пряшові. Його істория сігат аж до ХIV ст. Послідня велика реновация цілого комплексу собору і палацу проходила в роках 1994-1995.