Сумар дня на 19. серпня/авґуста 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. серпня/авґуста 2026 р.

Упамятнили бл. п. єромонаха Якова (Ярослава Мадзеляна)

В селі Чертіжне упамятнили бл. п. єромонаха Якова, значыт Ярослава Мадзеляна. Торжества одбыли ся в першу річницю смерти духовного, котрый был першым по ІІ світовій войні грекокатолицкым єрейом в Польщы, што зачал послугу одраз в східнім обряді. По богослужынях в Устю Рускым і Снітници, на цмонтери в неістнуючым днес селі посвятили памятну таблицю. В подіі участ взяли члены родины, давны парохіяне та особы заанґажуваны в плеканя памяти о Лемковині. Зо словом до присутных звернул ся Алекс Грегор Мадзелян, котрый припомнул заслугы о. Якова для сохраніня чертіжняньского цмонтеря та памяти о рідным селі. Підкрислил, же Чертіжне, хоц од давна неє гын хыж, жыє дальше завдякы людям, котры дбают о цмонтір, церквиско і історичну памят. Ярослав Мадзелян народил ся 1950 рока в родині выселеній підчас Акциі «Вісла». Єрейску хіротонію принял в 1975 р. Служыл медже інчыма в Команчы ци Білым Борі. Был тіж ініциятором молодіжного руху «Сарепта» та монахом-студитом звязаным з Унівском Лавром на Украіні. Єромонах Яків вмер 16. серпня/авґуста 2025 рока во Львові. Был похороненый в Уньові.

Новы проєкты в пограничы

Веце як 800 тис. евро трафит на розвиток польско-словацкого погранича в рамках Проґраму Інтерреґ Польща-Словация 2021-2027. Рішыня о дофінансуваню піднял Комітет Фонду Малых Проєктів підчас засіданя 13. серпня/авґуста. Підпертя отримат 16 новых проєктів, котры будут реализуваны через 34 партнерів з Польщы і Словациі. Середкы будут переначены м.ін. на діяня з обшыри культуры, едукациі, спорту, туристикы і підпераня трансграничной спілпрацы. Як підкрисляют представникы Пряшівского Краю, проєкты будут служыти не лем розвиткови інфраструткуры, але головні будуваню реляций і выміні досвідчыня медже мешканцями обох держав. Серед дофінансуваных ініциятив нашли ся м. ін. спільны ініциятивы бібліотек в Пряшові і Ряшові, музейный проєкт посвяченый спадковині Карпат реализуваный через музеі обох скорше выміненых міст, ци туристичный проєкт, котрый получыт Ясло і Бардиів. Підпертя отримали тіж ініциятивы локальных самоурядів і соспільных орґанізаций по обох странах границі.

Баєрівці в Бруксели

О будучности малых місцевости і затриманю молодых люди на обшырях сел бесідували в Бруксели підчас стрічы, котра была посвячена европейскій стратеґіі «Право остати». В бесідах участ взял м.ін. староста русиньского села Баєрівці Михал Секєрак – основатель і підпредседа Ініциятивы Малых Сел. Стратеґія зрыхтувана через Европску Унію має протидіяти порожніню сел і оселяню ся молодых в великых містах. Цілю стратеґіі єст творити обставины до жытя, роботы, основаня фірм в меншых місцевостях. Европейска Комісия має до кінця рока зрыхтувати фінальну версию проґраму і забезпечыти середкы на його реализацию. Підчас стрічы делеґация зо Словациі представила проєкт «Ожывме малы села», зрыхтуваный через Міністерство Інвестиций, Реґіонального Розвитку і Інформатизациі. Подля Михала Секєрака підпертя для малых місцевости повинно быти не лем соспільным діяньом, але тіж імпульсом для розвитку локальной господаркы. Як піркрислил, мешканці, котры останут або венрут до своіх родинных стран, будут причыняти ся до розвитку реґіонів і підпертя локального підприємства.

«Сліды. Свідоміст – памят – Інтерпретация»

Музей Сандецкой Землі просит на презентацию публикациі, котра підсумовує проєкт «Сліды. Свідоміст – памят – Інтерпретация». Стріча має пройти 27. серпня/авґуста о 17.00 год. в Головным Будинку Музею. Каталоґ, зрыхтуваный в діґітальній формі, заперат дволітній проєкт, котрый Музей реализувал завдякы дофінансувнаню Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины з проґраму «Народна і традицийна культура». Публикация бесідує о традицийній культурі реґіону, вказує на сліды, котры заховали ся на предметах, документах і в памяти мешканців. Нашли ся в ній выбраны музейны архівалиі презентуваны підчас выставы та тексты, котры товаришыли експозициі, і рефераты, што были выголошены минулого рока на науковій конференциі з нагоды 50-літя Сандецкого Етноґрафічного Парку. Презентациі каталоґу буде товаришыло кураторскє опроваджаня по выставі. Діґітальна версия каталоґу буде доступна на інтернетовым сайті інституциі.