«Слово» – 16-та неділя по Сошествії Святого Духа – неділя, 9.00 год.

В днешнім образім прикладі чуєме о чловікови, котрый ся поберав на далеку дорогу. Но перед тым іщі дав закликати своїх рабів, котрым розділив справованя маєтку. Єдному дав пять талантів, другому два а третьому єден талант.

Чом не дав шыткым єднак? Бо познав своїх рабів. Хотів їм выявити довіру, но єдночасно розділив каждому подля його способностей. Так одышов. Не дав знати на як довго одходить, ці ся іщі даколи верне назад.

Так першый, котрый прияв найвеце аж пять талантів, зачав роздумовати в собі. Мій пан мі звірив так велике богатство. Мій пан мі дав довіру. Но поклав на мене і одповідность як я з тым наложу. Мушу намагати ся, жебы помножыти маєток мого пана. І так зробив, пішов господарив з тыма талантами так, же здобыв другых пять. Бо мав перед очами свого пана, про котрого тото робив.

Так само поступив і другый, і він сі усвідомив велику одповідность і довіру, котра му была дана. Так ішов і господарив з тыма двома і здобыв другы два таланты. А тот послідній мав перед собов найменше намаганя, тадь мав лем єден талант. Міг подумати, хоць мам лем єден, мушу намагати ся про свого пана здобыти хоць лем єден талант. Но він так не зробив. Пішов і закопав талант свого пана до землі. І намісто господаріня і помножіня рихтовав собі оправданя і обвиньованя.

По часі ся пан тых рабів вернув. Дав собі привести того, котрый мав пять талантів. Тот приступив пред пана радостно і повів: Господарю, ты мі дав пять талантів, я здобыв другых пять талантів. І похвалив пан того раба і закликав до радости свого пана, назвавші його рабом добрым і вірным. Як привели раба з двома талантами і тот з радостьов приходить. Господарю, я здобыв про тя не 5 далшых, но лем два далшы. Ты мі дав два, я тобі даю теперь штири таланты. І того пан похвалив і закликав до радости свого пана.

І приступив тот з єдным талантом. І зачав наперед вытыкати і обвиньовати пана. Я знав, же ты чоловік твердый, і зато я скрыв твій талант до землі. Тот чоловік собі усвідомлять, же є то маєток його пана, но нич про то не зробив, жебы здобыв хоць лем єден. Но закопав і теперь повів: Ту маш своє. Но пан того раба не похвалив, назвав го лінивым і лукавым. Дав звязати йому рукы і ногы і шмарити там, де буде палч і скреготаня зубів.

Дорогы радіослухачі, што нам говорить тот образный приклад? Же Господь каждому наділює різны духовны дары. Єден веце, другый менше. Каждый подля способностей. Достали сьме тоты таланты, і є на каждім як їх выхоснуєме. Незалежно од великости тых талантів.

Но памятайме, же теперь маме слободу наложыти з тыма талантами. Но прийде момент рахунку, коли Господь одмінить тых, котры памятали на нього і на його славу, старали ся помножыти його дары. І тоты учують слова: Подь, рабе добрый і вірный, до радости свого пана. Но тыж зазвучать слова тым другым: Шмарьте го вон до вонкашньой тмы… Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 20. септембра 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 20. септембра 2026 р. о 12.00 год. і 21. септембра 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.