lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Веце смілости

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 6. 2015
» Коментарі

В неділю єм быв участный на отворіню Літньой школы русиньского языка і културы. Окрім іншых людей єм там стрітнув і чоловіка, котрого жывот присвяченый Русинам собі высоко ціню. Тым чоловіком є ґрекокатолицькый священик отець Франтішек Крайняк, єден із авторів і першых інціаторів (іщі перед роком 1989) русиньскых біблічных і літурґічных тлумачінь. Повів мі єдну інтересну річ.

Опросив ся ня, як думам, же бы сьме кодіфікованый язык могли дістати міджі людей, жебы собі го освоїли вшыткы долины а і кідь будуть бісідовати своїм діалектом, будуть знати і літературный язык. Правду повісти, не знав єм наскоро дати одповідь. Вшытко, о чім єм думав, мі пришло як слаба одповідь. Він не чекав далше, і кідь видів, же одповідь не дам, повів мі сам. Язык міджі людей можеме найпростіше дістати, кідь будеме хосновати нашы русиньскы тлумачіня в церькви. Продовжовав бісіду в тім, же то може видіти у своїй парафії, де уж малы діти в церькви молять ся по русиньскы, співають паралітурґічны співанкы по русиньскы і беруть то просто так, же то „по нашому“. Все єм знав, же душпастырьство по русиньскы є барз важне, але аж теперь знам, чом і єм з тым повно согласный.

У церьковных вопросах міджі Русинами на Словакії і в Польщі існують дакотры стереотіпы. Тым першым, котрый є єднакый в єдній і другій державі, є то, же Православна церьков є тота, котра робить про Русинів. Але руку на сердце, одкыль ся тот стереотіп взяв, кідь з чістым сумліньом треба признати, же служіня по церьковнославяньскы є днесь нам так близке, як біблічный ґрецикый язык і тот модерный ґрецькый Ґрекам. Мав єм можливость учіти ся і єден і другый і не є то тото саме. Яка то є потім прорусиньска підпора, кідь іншы народы можуть мати свої тлумачіня, лем православны Русины суть втогды добры і прорусиньскы, кідь служать в языку, котрому не розуміють порядно а много раз абсолутно? В чім потім є тото прорусиньске?

Другым стереотіпом є, же Ґрекокатолицька церьков є тота, котра діє проти Русинів. Лемже, покля будеме порівньовати сітуацію Русинів на Словакії і в Польщі, є ту велика різниця. Русины на Пряшівскій Руси мали історічно свою Пряшівску єпархію, котра была сотворена з Мукачівской, і котра была веджена як русиньска єпархія. Гей, днесь є то словацька метрополія і в многых парафіях служыть ся днесь вже лем по словацькы. Даяку „заслугу“ мать на тім і церьков, але своє зробила і природна асімілація Русинів. Лем на марґо, перше словацьке тлумачіня Літурґії св. Йоана Златоустаго было зроблене іщі в 40-тых роках 20-го столітя, коли быв єпіскопом владыка Ґойдіч, о котрім нихто не може похыбовати, же быв великым русиньскым патріотом. Лемже уж в тім часі ся віруючі зо словакізованых сел скаржыли, же не розуміють церьковнославяньскы. То, же тлумачіня зістало лем на папірю, за то мож „дяковати“ войні і потім штораз складнішій сітуації церькви по войні, коли требало рішыти вопросы пережытя церькви, не тлумачінь.

Гей, по обновліню церькви у 1968 році єпархія змінила ся якым-сь чудесом на словацьку єпархію і зачала робити словацькы тлумачіня. Мож бы на тім было много крітіковати, лемже, по перше, якы русиньскы тлумачіня ся мали робити, кідь не было кодіфікованого языка і народ офіціално не існовав? На другім боці, днесь є на Словакії єдина церьков, котра уж даякы русиньскы тлумачіня мать в єдній з карпатьскых варіант языка, хоснує їх, і кідь з великов любвов до того ся не стрічаме. По друге, зміна на словацьку єпархію, котра має центер на Словакії, і кідь ся нам то не мусить любити, є і так іщі цалком лоґічна. Нелоґічне є тото, што ся стало в Польщі. По третє, і кідь дотеперь без резултатів, но предці існує довгы рокы діскузія о русиньскій єпархії на Словакії, ці холем о владыкови про Русинів.

Ґрекокатолицькы Русины на Лемковині не мали свою єпархію, ани єкзархат. Но даякый час мали холем Адміністрацію Лемковины. Акція Вісла была лем остатньов точков в складній історії той адміністрації. Но што є абсолутно хворе, то є то, же днесь Русинів з Лемковины комплетно тримать під собов Україньска ґрекокатолицька церьков, котра намісто того, жебы діти учіла в церькви по свому, учіть їх язык чуджого народа, в котрім веде вшыткы богослужіня. Інтересне є, же кідь Ватікан говорить, же не хоче робити адміністратівны цілкы, котры бы ішли поза граніці держав, коло Україньской ґрекокатолицькой церькви з тым проблем не мать, і зохаблять Русинів на Лемковині українізовати, хоць сама держава уж пару добрых років тот народ признавать за окремый. Іщі лоґічніша бы мі пришла, кідь уж, полонізація, кідьже є діскузія о Польщі. І лоґічна бы мі пришла Польска ґрекокатолицька церьков, кідь уж. То, же там мать своїх Київ і вєдно мать на старости етнічных Українців і автохтонных на тій теріторії Русинів, є дашто, што є про мене неприятельне. І што на то Русины на Лемковині? Нич. Намісто того, жебы жадали обновліня адміністрації, сідять тихо і зохабляють себе і свої діти дякуючі церькви українізовати далше.

Ґрекокатолицькым Русинам на Лемковині треба веце смілости. Смілости жадати у церьковных справах про себе своє. Так, як то роблять і Русины на Словакії. Іде то помалы, але іде то. А тоту смілость бы требало і православным Русинам, так в Польщі, як і на Словакії. Бо утримованя лем церьковнославяньского языка не є абсолутно прорусиньске. Де собі потім нашы люди можуть освоїти літературну норму? І кідь є в Польщі веце дітей, котры ся учать язык в школі, як на Словакії, найприроднішов формов бы было, кібы од маленька в церькви чули свій язык а і дякуючі молитвам в тім языку, пришов їм цалком природный, без огляду на то, як ся бісідує дома.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

80 років по або підкарпатьска дефінітіва

8. 5. 2025

Жебы довидів аж до Карпат

1. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}