В минулу суботу, 24. вересня/септембра, в лемківскым селі Ославиця, яка находит ся на граници Низкого Бескіду і Бєщад, проходил осінний Бєщадскій Редик – на пастырскым пути з циклю імпрез пн. Карпаты Лучат, будучого частю діянь, якы сперают вводжыня постанов Карпатской Конвенциі.
Редик – то торжественне выведіня в горы стада овец на выпасіня (весняний редик) та іх приведіня назад на зиму (осінний редик). Была то давнійше шыроко хоснувана в Карпатах практика, якій все товаришыло вельо обрядів і звыків. Днес прібує ся єй припомнути сучасным жытелям Карпат, уж не пастырям, і привенути бодай в виді показовой подіі. В рамках осінного Бєщадского Редику мож было скоштувати ріжны сыры, звидіти сырову загороду та посмакувати місцевы стравы. Были етноботанічны варштаты, про зіля і інчы рослины з лук, якы надают ся до ріжного хоснуваня. Запрезентували ся луковы стрільці зо Санока, якы вказали клясичний спосіб стріляня з луку, а для діти были зрыхтуваны специяльны квізы, забавы і варштаты, напр. вырабляня чачок з волны. През цілу стрічу чути мож было звук трембіт, а закінчыньом редику был коцнерт Капелі Древутня.
Бєщадскій Редик реалізуваний был в рамках більшого проєкту пн. Карпаты лучат – механізм консультаций і спілпрацы для вводжыня Карпатской Конвенциі спілфінансуваного через Швайцарию. Проєкт реалізуваний єст в малопольскым і підкарпатскым воєвідствах і презначений єст для локальных самоурядів, позаурядовых орґанізаций, місцевых властителів фірм і купців та науковых середовиск ци служб захороніня природы. Його цілю єст захороніня та мірове хоснуваня біолоґічной і краєвидовой ріжнорідности Карпат, спераючы вводжыня постанов Карпатской Конвенциі.
Карпатска Конвенция, яку Польща ратифікувала в 2006 році, єст другым в світовій скали медженародовым порозумліньом, якє тыкат єдиницьовой гірской обшыри. Конвенция закладат діяня для поправы якости жытя, зміцніня місцевой економікы і локальных соспільности та захованя природничых прикмет і культурового дідицтва. Сім держав (Чехы, Польща, Румунія, Сербія, Словация, Украіна і Мадяры) зобовязали ся до спілпрацы при захороніню біолоґічной та краєвидовой ріжнорідности Карпат, при просторовым плянуваню, міровым заряджаню водныма ресурсами, ци промуваню безпечных для середовиска індустрияльных технолоґій і продукуваню енерґіі.
Серед діянь спераючых вводжыня Конвенциі сут тоты для захованя і промуваня культурового дідицтва і народного знаня, ци підношыня свідомости і едукуваня соспільности на тему Карпат. Проєкт Капраты Лучат реалізує част з них через орґанізацию школінь, варштатів і консультаций з обшыри вводжыня Карпатской Конвенциі і утворіня Карпатского Інформаториюм. Тым занимают ся партнеры проєкту Стоваришыня Екоспихолоґія з Кракова та Народова Фундация Захороніня Середовиска в Варшавы. Дальше, проєкт сперат розвиток карпатского пастырства через м.ін. орґанізуваня пастырскых конференций, школінь, редиків, купуваня і пасіня овец, ремонтуваня або творіня пастырской інфраструктуры. Тым же занимют ся Польскє Бюро Реґіонального Еколоґічного Центру та Тартяньско-Бескідска Кооператива продуцентів Ґаздове. Зато стоваришыня Зелений Бескід – Локальна Туристична Орґанізация з Ґорлиц, занимат ся стратеґійом рівноваженой туристикы, інвентаризує туристичны, природничы атракциі і базу туристичной інфраструктуры і досліджат туристичний рух на обшыри Низкого Бескіду і Погіря. Стоваришыня опрацувало тоту стратеґію, надаючы єй назву Маґічна Краіна Лемків і Погірян.
Більше о проєкті, будучых подіях/варштатах/школінях (вшыткы сут безплатны) найдете за тым мотузком. На проєктовым сайті найдете тіж до стягніна і почытаня поконференцийны материялы, напр. про ролю пастырства в Карпатах або про Маґічну краіну Лемків і Погірян.
фот. Роберт Банькош