lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Русиньска ватра розгоріла ся по девятый раз

Петро Медвідь Петро Медвідь
17. 7. 2018
» Культура
Од пятніці 13-го юла 2018-го року зачали ся до Малого Липника сходити любителі русиньской културы на 9-ый річник Русиньской ватры, котрой головным орґанізатором є обчаньске здружіня молоды.Русины. Фестівал знова своїм проґрамом потвердив, же є єдным із найвызначнішых пошырьователів досправдовой културы Русинів нелем Словакії, а і далшых держав.
Проґрам од пятніці

Першы десяткы участників были в Малім Липнику, котрый находить ся в окресі Стара Любовня, вже в пятніцю. Од вечорных годин быв приготовленый проґрам про тых, котры ся хотіли навчіти дашто о народных танцях, а головно, котры ся тым танцям хотіли і дакус приучіти.

Пятніцьова часть ватры одкрыла ся лекційов Каткы Бабчаковой під назвов Втогды і днесь – стовкы років коло себе. Бабчакова є фаховцьом на етнолоґію і фолклорістіку а професіолно ся народнов културов занимать. По їй лекції, котра была о танцях, нелем тых русиньскых, якы ся всокотили на теріторії Словакії, продовжовало ся практічнов частьов, в рамках котрой Бабчакова вєдно із солістом Владиміром Кендром вели школу танців із Камюнкы. Пятніцьовый проґрам закінчів ся забавов з Народнов музиков Радослава Кертіса.

З церькви під одкрыте небо

Суботній проґрам зачав у Ґрекокатолицькій церькви свв. Козмы і Даміяна Божественнов літурґійов у церьковнославяньскім языку. Головным служытельом быв новоустановленый парох Мартін Терканіч, котрый хоць мав проповідь по словацькы, участным ся пару речінями приговорив і по русиньскы і так само брав пізніше участь на културнім проґрамі.

По літурґії, котру співом окрасив церьковный хор із Старой Любовні, вшыткы участны перешли в святочній процесії – в кроях і з русиньскыма флаґами, на місце одбываня проґраму. Тогорічнов новотов было, же проґрам не робив ся в містнім „плехачі“, старій бляшаній господарьскій будові на кінцю села, але на луці, під одкрытым небом з професіоналнов сценов і великыма шатрами, про припад, жебы ся требало крыти перед доджом. Наконець шатра требало почас фестівалу хосновати вецераз, но нич то не змінило на тім, же тот рік была рекордна участь платячіх навщівників, і котры не были лем зо Словакії, Польщі, але і з такых держав як Хорватія ці Білоросія. Мож конштатовати, же перенесіня фестівалу з інтерьєру до екстерьєру, збудованя професіоналной сцены і озвучіня принесло свої позітівны резултаты.

Фолкор і русиньскы голосы

Проґрам зачав традічно фолклорным пасмом, котрый мотераторьскы вели Маріянна Железна і Володимір Чема. Як першы на сцені одпрезентовали ся гості із Підкарпатя – ґрупа Фатьови. Потім уж слідовав калейдоскоп музичного і танечного фолклору, в рамках котрого мож было видіти жены з Малого Липника, танечників із ґрупы БАРДФА, Столичного джывкы, ФК Маковіця, Фолклорну ґрупу з Уяку, Порачан і гостів споза рікы Попрад, лемківскый Ансамбель Терочка, котрый діє коло Стоваришіня Руська Бурса в Ґорлицях.

По богатім фолклорнім пасмі слідовала коротка перерва, жебы приготовити сцену на так само класічну часть фестівалу – Вечур русиньскых голосів, в рамках котрого презентує ся русиньска співанка в модернішых формах. Почас перервы могли участны видіти выставку присвячену нашым вызначным особностям і сторічніці основаня 1-ой Чехословацькой републікы, котрій Округлый стіл Русинів Словеньска присвятый юбілейнык рік 2018. Так само было про навщівників приготовлене промітаня документу од Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска.

Проґрам Вечур русиньскых голосів тот рік представив трьох інтерпретів. Православного священика отця Мірослава Гуменика, ґрупу Rusnack´s з лідром Ладіславом Ладомиряком, котра перераблять русиньскы народны співанкы до різных модерных жанрів як рок ці фанкі і іщі на сцені все молоду, но успішну Народну музику Дрібна, котра собі на ватру взяла і посилу, знаму співачку Анну Сервіцьку.

По проґрамі, котрый скінчів дакус пізніше, як было плановано, слідовало тото, на што тішыть ся каждый участник каждый рік – роспаліня ватры, котра горіла аж до другого дня. Закінчіньом суботнього проґраму была народна забава, котра так само была дакус інша, як попередні рокы. Забаву не одограла модерна, сінтетізаторова ґрупа, якы познаме із забав, а Народна музика Шарішанці із Пряшова, з традічныма музичныма інштрументами і цімбалом.

Офіціалный проґрам ватры закінчів ся в неділю, в пополідняйшых годинах, коли проходило окружне змаганя гасічів.

О рік юбілейно

Як было спомянуто, головным орґанізатором Русиньской ватры было здружіня молоды.Русины, но подяка належыть і головным партнерам, котрыма были PS agentúra і rusynshop.sk, за якыма стоїть попередній председа молодых Русинів, основатель фестівалу і сучасный директор радія русин ФМ і ведучій Ансамблю Рутенія Петро Штефаняк. Як раз його аґентура і інтернетовый обход постарали ся о персоналне забезпечіня той події. Русиньска ватра бы не могла проходити без фінанчной підпоры Фонду на підпору културы народностных меншын і Фундації Татра банкы.

О рік то буде уж юбілейна 10-та Русиньска ватра на Малім Липнику. Маєме надію, же зістане так як дотеперь вірна тому, же є русиньсков і в рамках юбілею нас буде чекати знова якостный, може іщі богатшый проґрам, котрый презентує тоту найчістішу културу карпатьскых Русинів дома і за граніцями.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Михал Стариньскій – як єдиный здавал матуру з лемківского языка. Ґратулюєме!

8. 5. 2025
Фот. Aнджей Жыґадло, «Майдан Старый, 1902, храм св. Миколая», олій на полотні (фраґмент).

Анджей Жыґадло. «Полня»

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}