lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Антал Геізер: Хотів бы єм представляти на Україні права меншын на основі особной скушености

Присягу в уряді міг Геізер скласти по німецькы.

Петро Медвідь Петро Медвідь
25. 10. 2023
» Вісти

27-го септембра 2023-го року презідент Україны Володимір Зеленьскый прияв повірюючу грамоту од нового надзвычайного і повноважного посла Мадярьска на Україні Антала Геізера.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/10/204-perehlad-tyznia-hejzer.mp3

З той нагоды мадяроязычный портал Kárpátalja hetilap (Підкарпатьскый тыжденник) публіковав з новым послом інтервю, котре было зроблене почас його першой офіціалной навщівы Закарпатьской области Україны в днях 11-го і 12-го октобра.

Антал Геізер у 1986-ім році закінчів Московскый інштітут меджінародных односин і пак быв предаставительом свойой державы наприклад на Словакії, в Казахстані ці Албанії. У 2000-іх роках быв державным секретарьом – шефом Уряду про справы народностных і етнічных меншын Мадярьска. Геізер сам є представительом єдной із народностных меншын, котры офіціално суть вызнаны в Мадярьску – німецькой.

В інтервю, котре робив із мадярьскым послом Жолт Бадо, быв положеный і вопрос о правах народностных меншын. Редактор ся Геізера звідав, ці як чоловік, котрый в роках 2002 аж 2006 вів народностный уряд, ліпше розуміє вопросу прав народностных меншын і проблемы угорьской комуніты на Підкарпатю.

„То дакус шырше. Я мадярьскый Німець, значіть, сам належу до народностной меншыны. Німець із области Веспрема. Подля документів наша родина появила ся в Угорьску у 1711-ім,“ одповів Антал Геізер.

Як далше продовжовав, „історія нашой фамелії є тіпічнов про середню Европу, на жытелів котрой впливали світовы войны ХХ. столітя і події 1956-го року (Совітьскым союзом кырваво потиснута мадярьска револуція, позн. ред.). У родині назберала ся частина середньоевропской мудрости, про котру є характерістічнов толерантнось. Коли по моїх першых діпломатічных місіях у мене появила ся можливость занимати ся вопросами народностных меншын Мадярьска, їх внутрішніма справами, з радостьов єм то прияв.“ Припомянув, же у тій сфері працовав од 1996-го року, чого завершіньом была посада шефа уряду.

„Як державный секретарь єм старав ся о проблемы 13-ох народностных і етнічных меншын Мадярьска. І якраз вдяка свому походжіню і своїй минулости в політіці народностных меншын веце крітічно ставлям ся до думок і настроїнь їх представителів. Не розумію, чом в країні з населіньом, наприклад, 40 міліонів жытелів, громаду із 150 тісяч людей спринимають наґатівно або як неприятеля,“ повів Антал Геізер.

„Самособов, залежыть то од позіції державы. Коли я став державным секретарьом, в згоді із законом о народностных меншынах єм высловив пожадавку, жебы єм міг присягу скласти по німецькы, што мі позволили. Тото єм міг зробити в Мадярьску, нихто не спохыбньовав моє жаданя,“ продовжовав посол Мадярьска на Україні.

„Реално то є і суть прав народностных меншын: держава нелем не боронить, але і підтримує можливость того, што думам я, моя родина і моя громада. Окрім іншого, комуніты народностных меншын все і всядыль мають роль капчаня і тоту їм не мож взяти. Позітівна роль є присутна в будьякій конфліктній сітуації. Я тото бы хотів представляти на Україні на основі мойой особной і родинной скушености,“ закінчів Антал Геізер.

Жрідло фотоґрафії: Kárpátalja hetilap.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В Бортным буде Музей Народной Каміняркы

5. 11. 2025

В Перечині одкрыли памятну таблу основательови Сокола

29. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче