Чітаня з Діл святых апостолів – зачало 23. (глава 9., 32-42).
В тоты дні, коли Петро обходив вшыткых, пришов і ку святым, котры бывали в Лідді. Там нашов єдного чоловіка, званого Еней, котрый уж вісем років лежав на постели невладный. І повів йому Петро: “Енею! Тебе уздравлять Ісус Хрістос. Встань зо свойой постели!” А він такой встав.
І виділи його вшыткы, котры бывали в Лідді і в Ассароні і обернули ся ку Господу. А в Йоппії бывала єдна ученіця, звана Тавіта, што значіть Серна. Была повна добрых діл і давала много дарів бідным. І стало ся в тоты дні, же похворіла і умерла. Умыли єй і положыли до верьхнього обыстя (дому). А зато, же Лідда є близко Йоппії, дізнали ся ученикы, же там є Петро і послали ку ньому двох мужів із просьбов: “Прийдь скоро ку нам!” Петро встав і такой ішов із нима. Кідь пришли (до Йоппії), завели го до верьхнього обыстя (дому). А вшыткы вдовіці го обступили, плакали і указовали му сукні і плащі, котры їм зробила Серна, покы іщі была меджі нима. Тогды Петро послав вшыткых вон, клякнув на коліна, помолив ся і обернутый ку (мертвому) тілу повів: “Тавіто, встань!” Она отворила очі, а кідь увиділа Петра, сіла собі. А він єй подав руку і підняв єй. Закликав святых і вдовіці і поставив єй перед них жыву. Тота новина розголосила ся по цілій Йоппії і многы увірили в Господа.