Острашіня властныма
Пряшів у остатніх роках каждый академічный рік стає домовом про дакілько сто штудентів з Україны, котры до міста приходять штудовати на універзіту. Хоснують выгоду, же можуть штудовати безплатно. І кедь є Пряшів...
Пряшів у остатніх роках каждый академічный рік стає домовом про дакілько сто штудентів з Україны, котры до міста приходять штудовати на універзіту. Хоснують выгоду, же можуть штудовати безплатно. І кедь є Пряшів...
Zapewne w historii każdej miejscowości pojawiały się okresy czy też momenty, które w mniejszym lub większym stopniu determinowały jej dalsze dzieje. Zazwyczaj utożsamiane są one z wielkimi wydarzeniami historycznymi, których echa docierały...
7-го октобра 1996-го року на світло світа вышов документ, котрый приготовив Державный комітет Україны у справах народностей і міґрації. Выжадав собі го, місяць перед тым, кабінет міністрів. Мав служыти на ліквідацію Русинів....
130 років тому в Розділю під Ґорлицями вродил ся єден з передовых представників лемківской інтеліґенциі поч. ХХ ст. - Теофіль Курилло (1891-1945). Был то судя, адвокат, історик – мемуариста, журналиста та громадско-культурный...
Натиск, котрый ся за остатній веце як рік робить на Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію з цільом, жебы єй підпорядковати під чуджу – Україньску ґрекокатолицьку церьков, став так горячов справов, же выжадав уж і...
Была родачков з русиньского села Літманова, была учітельков, знала пять языків і почас войны залучіла ся до протифашістічного одбоя. Перед сто роками народила ся войнова геройка русиньского походжіня Марія Ґуловічова. В одбої...
В тых днях минать сто років од народжіня вызначного і плодного русиньского вытварника, але і педаґоґа, родака із села Пінковці, Собранецького окресу, Штефана Гапака. Од половины 1970-ых років жыв у Люботіцях, втогды...
Памятникы ставляме часто з той причыны, бо хочеме оддати чест дакому або дакым подіям. Памятникы можут ділити сакрум і профанум. Годны быти великы і малы, годны своім змістом выкликувати пошану, але годны...
В септембрі воды україньского націоналізму на Підкарпатю розрушала навщіва Павла Роберта Маґочія, котрый собі дозволив на їх землі зробити дві презентації свойой книжкы о формованю народного самоусвідомліня на Підкарпатьскій Руси. По тім,...
Каждый рік ся то повторять. Представителі державы, краю, містных самосправ прийдуть на Дуклю і оддавають честь героям найкырвавішой операції почас Другой світовой войны на теріторії днешньой Словакії. Од 2016-го року є 6-ый...
„Художник од Бога.“ Так пише о єднім із основателів прославленой Підкарпатьской малярьской школы, Йосифови Бокшайови, Др. Маріянна Лявинець в книжці Вызнамні поставы русинської исторії, літературы и културы. 2-го октобра припомянули сьме собі...
В тых днях припомянули сьме собі сто років од часу, што презідент Чехословакії Томаш Ґарік Масарік навщівив Ужгород. Была то його єдина навщіва Підкарпатьской Руси за цілый час його презідентованя. Тот рік...
Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.