В неділю, 12. жолтня/октобра, при нагоді 33. Лемківской Творчой Осени, делеґация Стоваришыня Лемків прибыла на цмонтрів в Ждыни, де похороненый є бл. п. Михал Сандович, колишній Заступця Ведучого орґанізациі (1999-2003) та загалом – лемківскій соспільник.
Окрем Андрия Копчы, Ведучого Головного Заряду, якій спілпрацувал з Михалом Сандовичом, поклін оддали члены орґанізациі – Богдан Копча і Ваньо Козубскій.
Михал Сандович вмер траґічно 22. грудня/децембра 2003 рока, в наслідстві автомобільной краксы. Был внуком священномученика Максима Ґорлицкого. Спочыват при місци, де до канонізациі похороненый был його дідо.
Михал Сандович
Вродил ся 22. січня/януара 1939 р. в Варшаві. Внет нашол ся зо своіма родичами в Устю Рускым на Лемковині, де його няньо, о. Максим Сандович (сын св. Максима), был настоятельом тамтышньой православной парохіі. По 1943 р. в наслідстві тырваючых воєнных боів і переслідувань родина Сандовичів оселила ся в Білымстоку. На Підляшы отримал основну і середню освіту. В 1956 р. вєдно з родином зачали дальшый період жытя в Варшаві.
В 1962 р. завершыл науку на Варшавскій Політехніці, де студиювал будівництво. В 1971 р. отримал званя доктора. Через дальшы три десятлітя на робил науковым працівником і выкладовцьом.
Михал Сандович осігал успіхы в своій професийній роботі. Был архітектом і головным будівничым вельох столичных обєктів, святынь, а тіж спілпроєктувал варшавскє метро.

В 90. роках ХХ ст. активно заанґажувал ся в лемківскы справы. Перше вступил до Стоваришыня Лемків, пак як активный локальный лідер основал Кружок СЛ в Варшаві (покликаный 28. січня/януара 1999 р.). Тіж од 1999 р. был Заступцьом Ведучого той орґанізациі (выбраным на ІІІ Конґресі СЛ). Паралельно рыхтувал ґрунт під покликаня фундациі, яка мала за ціль підтримувати лемківску етнічну меншыну. В 2001 р. основал і остал ведучым Фундациі Підпоры Лемківской Меншыны «Рутеніка», яка неодолга зачала вести стратеґічны проєкты для лемківской спільноты.
При Польско-Японьскій Высшій Школі Компутеровых Технік зрыхтувал курс для лемківской молодежы пн. «Лемківскій язык з компутером».
Михал Сандович записал ся тіж в лемківскій літературі. Головно в поєдных номерах часопису «Бесіда» вказaли ся його вершы, репортажы і оповіданя. Своі вершы першый раз публично представил на ІІІ Лемківскій Творчій Осени в 1995 р. Был автором м.ін. верша «Колысанка», твору, якій выконувала Лемковина з Білянкы, а тіж прозаічных текстів, такых як «Мамина лыжка», «Однайти себе», «Почаівска Божа Матір зо Ждыні» ци «Професор».
В першій части фабулярного фільму Андрия Копчы, «Акция Вісла – Выгнаня» заграл ролю священника. Не діждал другой части фільму. Андрий Копча посвятил му І част фільму in memoriam, кєд же премєра одбыла ся уж по смерти.
За словами Андрия Копчы – то Михал Сандович был думкодавцьом Нагороды ім. Никыфора – Епіфана Дровняка (сам запрезентувал первістный выгляд статуі). Ідея была введена в жытя такой декаду пізнійше стараньом Ведучого Стоваришыня Лемків (першыраз была признана в 2012 р.).
Михал Сандович похороненый был 10. січня/януара 2004 р. в Ждыни.