lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Ден блаженного Теодора Ромжы

Анна Кырпан Анна Кырпан
31. 10. 2013
» Вісти

31 жолтня то ден памяти блаженного єпископа Теодора Ромжы. 

Вартат докладні прочытати біографію Теодора Юрія Ромжы. Вродил ся 14 квітня 1911 рока в селі Великій Бычків. Його отец Павло Ромжа робил на желізниці, в родині было девятеро діти. По 4-класовій бычківскій школі отец высилат барз здільного сына до гімназиі в Хусті. Теодор скінчыл єй успішні і одраз в 1930 році поіхал до Риму, де достал найліпшу богословску освіту.
По прекрасні зданым ліценціяті в 1937 році молодий сваященник вертат на Підкарпатя, де му приділяют парафіі недалеко Бычкова, а пак запрашают выкладати в Ужгородскій грекокатолицкій духовній семінариі. В тот час спокійне жытя нараз ся змінят. При поділі Чехословацкой Республикы част Підкарпатя з Ужгородом одходит до Мадярской державы. Пак ся зачынат світова війна. В вересни 1944 рока папа Пій ХII вызначат Теодора Ромжу єпископом мукачівскым, а в жолтню до Ужгорода входит радянська армія. 33-літний мукачівскій владика был товды наймолодшым єпископом в цілій католицкій церкви. За три рокы єпископского служыня в ситуациі, коли му прешкаджали, страшыли, стримували, зробил дуже. Іхал, а коли не пущали, то ишол піше в кажде село, выступлял перед людми, жебы не зрекли ся християньской віры, не одышли од грекокатолицкой церкви. Тымчасом совітска влада діяла ту так, як і в Галичыні. Глядали кількох священників, котры бы ся згодили аґітувати переходити в Руску Православну Церков і спілпрацювати з атеістичным режімом. Але владика зробил што ся дало, жебы на Підкарпатю такых не нашли.
Не могли зломити і самого мукачівського єпископа, він нияк не годил ся на коляборацию. Товды в 1947 році Хрущов і Сталін порадили ся і рішыли забити невыгідного владику. НКВД зорґанізувало выпадок на дорозі — студебекер з розгону наіхал на фіру котром ишол владика. Але він не был забитий, лем покалічений. Товди до мукачівского шпиталя, де лікували Теодора Ромжу, прислали аґентку. Она мала дати смертельну інєкцию — і не яку буд трутизну, лем кураре!

В тым часі одкликали монахині василіянкы, котры знали о намірах влади і не одходили од постели хворого ани на момент. Перевіряли, ци не дают трути. 

Радянська влада бояла ся єпископа Ромжы і по смерти. В ден його похорону скасували шыткы рейси потягів і автобусів — бо люде з цілого Підкарпатя лем ишли і іхали до свого, направду свого владикы і мученика.

Для шыткых, хто знал, памятал Теодора Ромжу, не было несподіванком, же папа Іван Павло II в 2001 році на торжественній літургіі во Львові долучыл його до лику блаженных.
Каждий тыжден в ужгородскым грекокатолицькім кафедральнім соборі, де сут мощы блаженного Теодора Ромжы і його ікона, чытают молитви до нього. Але помолити ся до підкарпатского мученика можете і тепер, і в каждым місци. А коли трафит ся нагода — обовязково идте до Ужгорода. До собора. До Ромжы.

ShareTweet

Повязаны дописы

Выходна Словакія почала співпрацу із Закарпатьсков областьов у области транспорту

7. 10. 2025

Еврокомісарька видить проґрес у вопросі меншын на Україні. Русинів ани не стрітила

1. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче