lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Ден блаженного Теодора Ромжы

Анна Кырпан Анна Кырпан
31. 10. 2013
» Вісти

31 жолтня то ден памяти блаженного єпископа Теодора Ромжы. 

Вартат докладні прочытати біографію Теодора Юрія Ромжы. Вродил ся 14 квітня 1911 рока в селі Великій Бычків. Його отец Павло Ромжа робил на желізниці, в родині было девятеро діти. По 4-класовій бычківскій школі отец высилат барз здільного сына до гімназиі в Хусті. Теодор скінчыл єй успішні і одраз в 1930 році поіхал до Риму, де достал найліпшу богословску освіту.
По прекрасні зданым ліценціяті в 1937 році молодий сваященник вертат на Підкарпатя, де му приділяют парафіі недалеко Бычкова, а пак запрашают выкладати в Ужгородскій грекокатолицкій духовній семінариі. В тот час спокійне жытя нараз ся змінят. При поділі Чехословацкой Республикы част Підкарпатя з Ужгородом одходит до Мадярской державы. Пак ся зачынат світова війна. В вересни 1944 рока папа Пій ХII вызначат Теодора Ромжу єпископом мукачівскым, а в жолтню до Ужгорода входит радянська армія. 33-літний мукачівскій владика был товды наймолодшым єпископом в цілій католицкій церкви. За три рокы єпископского служыня в ситуациі, коли му прешкаджали, страшыли, стримували, зробил дуже. Іхал, а коли не пущали, то ишол піше в кажде село, выступлял перед людми, жебы не зрекли ся християньской віры, не одышли од грекокатолицкой церкви. Тымчасом совітска влада діяла ту так, як і в Галичыні. Глядали кількох священників, котры бы ся згодили аґітувати переходити в Руску Православну Церков і спілпрацювати з атеістичным режімом. Але владика зробил што ся дало, жебы на Підкарпатю такых не нашли.
Не могли зломити і самого мукачівського єпископа, він нияк не годил ся на коляборацию. Товды в 1947 році Хрущов і Сталін порадили ся і рішыли забити невыгідного владику. НКВД зорґанізувало выпадок на дорозі — студебекер з розгону наіхал на фіру котром ишол владика. Але він не был забитий, лем покалічений. Товди до мукачівского шпиталя, де лікували Теодора Ромжу, прислали аґентку. Она мала дати смертельну інєкцию — і не яку буд трутизну, лем кураре!

В тым часі одкликали монахині василіянкы, котры знали о намірах влади і не одходили од постели хворого ани на момент. Перевіряли, ци не дают трути. 

Радянська влада бояла ся єпископа Ромжы і по смерти. В ден його похорону скасували шыткы рейси потягів і автобусів — бо люде з цілого Підкарпатя лем ишли і іхали до свого, направду свого владикы і мученика.

Для шыткых, хто знал, памятал Теодора Ромжу, не было несподіванком, же папа Іван Павло II в 2001 році на торжественній літургіі во Львові долучыл його до лику блаженных.
Каждий тыжден в ужгородскым грекокатолицькім кафедральнім соборі, де сут мощы блаженного Теодора Ромжы і його ікона, чытают молитви до нього. Але помолити ся до підкарпатского мученика можете і тепер, і в каждым місци. А коли трафит ся нагода — обовязково идте до Ужгорода. До собора. До Ромжы.

ShareTweet

Повязаны дописы

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Новости скансену в Саноку з новым директором

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні