lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

День Русинів у великім штілі

Гіст Гіст
15. 6. 2017
» Вісти

В Пряшові і в Кошыцях в днях 10-го аж 12-го юнія 2017-го року проходили цілонародны святкованя Дня Русинів Словакії, котры вєдно зорґанізовали русиньскы орґанізації і інштітуції під ґесційов найстаршой і наймасовішой пореволучной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску.

На окремых подіях святковань брали участь Русины з різных реґіонів Словакії, як і Русины зо заграніча, і далшы гості, включно представителів амбасад Російской федерації на Словакії, Споєных штатів Америкы на Словакії і так само представителів Матиці словацькой.

Частьов святковань і 10-та річніця СНМ – Музею русиньской културы

Святкованя зачали Святочнов академійов із нагоды 10-ой річніці заснованя СНМ – Музею русиньской културы. В просторах музею ся зышли запрошены гості, як і шырока публіка. Святкованя офіціално одкрыли словацька і русиньска гімны і так само Інж. Мартін Караш, председа Русиньской оброды на Словеньску своїм приговором. Тот у своїм прояві спомянув, чого як раз 12-ый юній быв выбратый за День Русинів Словакії, припомянув, же в році 1928 проходили Дні руськой (русиньской) културы в Пряшові. Так само підкреслив, же цільом святковань є припомянути цілій Словакії, же Русины ту жыють, і же стояли по боці Словаків в борьбі о словацьку державность. Повів і то, же днесь в історії при навчаню школярів тот факт замовчує ся і так є барз потрібне собі то припоминати іншакыма формами. По його словах зазвучала гімнічна пісня „Народ мій русиньскый“, котру заспівав дует Червена ружа із Підкарпатя.

Десять років функціонованя СНМ – Музею русиньской културы оцінила у своїм приговорі директорка Др. Олґа Ґлосікова, к.н. Споминала при тім борьбу о выникнутя музею, на першы місце музею в недостойных канцеларьскых просторах і так само намагы о здобытя новых (сучасных) просторів. Не браковали ани слова подякы вшыткым, котры помагали коло выникнутя музею і коло його першых кроків. Говорила і о тім, же найближшов пріорітов музею є його комплексна реконштрукція, о котру вже дакілько років намагають ся.

По їй выступі і културній части проґраму пришли на ряд ґратуланты. Дяковну грамоту за довгорічну співпрацу, за здобываня, наукове і фахове спрацоваваня і сприступньованя музейных збірок, котры документюють розвиток матеріалной і духновной културы Русинів на Словакії і у світі, уділила музею Русиньска оброда на Словеньску руками свого председы. Далшым ґратулантом быв Микола Бобинець, член Світовой рады Русинів за Україну, пізніше бывшый председа а днесь честный председа Світового конґресу Русинів проф. Павел Роберт Маґочій з Канады. Представителі Матиці словацькой Др. Ладіслав Матиско і Мґр. Славка Юркова вінчовали Музею русиньской културы в мені матичарів. Завершалну точку за першым проґрамом цілонародных святковань дав куртый културный проґрам, в котрім одпрезентовали ся гості з Україны, русиньскый пистель Миколай Коневал з властнов творчостьов і співацьке тріо ґрупы Кечера з Якубян.

По короткім освіжіню продовжовав проґрам святковань презентаційов актівностей русиньскых орґанізацій і інштітуцій. В рамках нього презентовали свою штоденну роботу поступно Інж. Петро Штефаняк, Пгд. за інтернетове радіо русин ФМ, Інж. Петро Ярінчік за орґанізацію молоды.Русины, Др. Люба Кральова представила ОЗ Колысочка – Kolíska і наконець презентовав резултаты роботы Русиньской оброды на Словеньску председа орґанізації Інж. Мартін Караш. Частьов другого проґраму было і офіціалне воведжіня до жывота послідньой публікації русиньского писателя Миколая Ксеняка.

Продовжованя в Театрі Александра Духновіча

Пак проґрамы цілонародных святковань перенесли ся до Театру Александра Духновіча, де із нагоды 200-го юбілею народжіня Адолфа Добряньского одбыла ся бісіда на тоту тему. Гостьом бісіды быв ЮДр. Маріян Ґешпер, підпредседа Матиці словацькой, котрый представив особность і діло Адолфа Добряньского з погляду Словаків. Далшым гостьом быв ґрекокатолицькый священик із Общества св. Йоана Креститаля отець Іван Барна. Тот бісідовав о Добряньскім в тім смыслі, же го підкреслив як вченого і вызначного русиньского будителя, котрый свої особны выгоды вымінив за борьбу із верьхностьов, за свободу русиньского народа. Остатнім в діскузії быв отець Петро Савчак, православный священик, котрый окрім іншого припомянув Добряньского панславістічны позіції.

Суботній проґрам закінчіла театрална пєса Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ. Акторы Театру Александра Духновіча приближыли участным борьбу Добряньского за русиньскый народ і за свої выконаня в пєсі зожали величезный аплавз публікы.

Русиньскый народ – народ восточного обряду

Недільный проґрам зачав участьов Русинів на недільных літурґіях в селах і містах, де жыють. Мало то сімболізовати тісне перевязаня Русинів із їх віроісповіданьом і з восточным обрядом.

Пополідне вже слідовала цілонародна стріча коло памятника русиньского будителя Александра Духновіча, де ся стрітили Русины од Снины, Міджілаборець, Вранова над Топльов, Бардейова, Пряшова, Старой Любовні і далшых реґіонів. По куртім приговорі председы Містной орґанізації Русиньской обрды на Словеньску в Пряшові – Петра Медвідя, заспіваню русиньскых гімн Я Русин был і Подкарпатьскыї Русины і куртім културнім проґрамі участны святочным походом перешли через місто ку Руському дому, жебы чествовати і тых, котры пожертвовали свої грошы на тот ціль, жебы мати наш властный народный дом. Там так само участны заспівали русиньску гімну з надійов, же тота будова раз буде знова одкрыта про Русинів. Од Руського дому ся вже ішло до Театру Йонаша Заборьского, де о пятій зачінав ґалаконцерт присвяченый Дню Русинів Словакії.

В богатім ґалапроґрамі ся поступно представили школярі вечурных школ русиньского языка ОЗ Колысочка – Kolíska, пізніше фолклорны ґрупы Кечера з Якубян і Барвінок з Камюнкы. До остатнього місця заповнена Велика сцена Театру Йонаша Заборьского аплавдовала і далшым выступаючім – співакам выступаючім під назвов Лабірьскы бетяре і так само Народній музиці Камяна з Міджілаборець. Перед перервов публіці представив ся і фолклорный ансамбель Хемлон з Гуменного. По 15-минутовій перерві ся публіці представили іщі три знамы співачкы русиньскых народных співанок – Анна Сервіцька з Народнов музиков Дрібна з Пряшова, кыйовска родачка Анна Порачова і Маріяна Железна з Хмельовой. Завершіньом цілого ґалапроґраму были фраґменты репрезентачного проґраму русиньского професіоналного тілеса ПУЛС з Пряшова.

Свято русиньского слова

Понедільняйшый проґрам святковань зачав рано о девятій годині цілословацькым конкурзом в декламації русиньской поезії, прозы, властной творчости, малых сценічных форм і народного росповіданя Духновічів Пряшів 2017. Вже 18-ый річник того конкурзу традічно проходив в просторах Театру Александра Духновіча і брало на нім участь 80 змагаючіх ся з різных реґіонів Словакії. Лавреатков конкурзу наконець стала ся Ема Фрыліхова з Основной школы з матерьсков школов в Камюнці.

Прекраснов точков за цілонародным святкованьом Дня Русинів Словакії быв публічный запис радіовых проґрамів в рамках русиньского высыланя в Словацькім розгласі. Малый День одкрытых дверей одбыв ся в ареалі Словацького розгласу на Мойзесовій уліці в Кошыцях. Поступно ся у великім концертнім штудію Словацького розгласу в Кошыцях представили русиньскы співаци, музиканты, представителі окремых русиньскых орґанізацій, інштітуцій і самосправ.

Проґрам быв поскладаный із розговорів на тему навчаня русиньского языка на Пряшівскій універзіті, як і посередництвом вечурных школ. Пізніше говорило ся о Русинах в окресі Бардейов і о дотримованю русиньскых звыків і традіцій. Темов розговорів быв і Духновічів Пряшів 2017 і цілонародны свята Дня Русинів Словакії.

Як гості поступно коло мікрофона вычеряли ся Валерій Падяк і Зденка Цітрякова з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, пізніше Люба Кральова і Марцела Рунянінова з Вечурных школ русиньского языка ОЗ Колысочка – Kolíska. Далшыма гостями были членове Русиньской оброды на Словеньску – староста села Біловежа Петро Мікула, етноґраф Іван Чіжмарь і председа орґанізації Мартін Караш.

Музичныма гостями были Анна Сервіцька з Народнов музиков Дрібна, Марек Мохнач, соліста ПУЛС-у, за супроводу Іґора Кретты, співацька ґрупа із фолклорного ансамблю Кечера з Якубян, мужска співацька ґрупа Шамбрінці зо Шамброна, фолклорна ґрупа Біловежанка з Біловежы і так само Маріянна Железна з Хмельовой. Довєдна заспіване Жывите людіє на благо світа, вшыткым Русинам многая літа – то было сімболічне завершіня за цілонародным святкованьом в Пряшові і в Кошыцях, котре значно зарезоновало і на соціалных сітях і в медіях.

Публічна подяка

Русиньска оброда на Словеньску высловлює публічну подяку вшыткым інштітуціям, орґанізаціям, колектівам, окремым особам і актівістам, котры будьякым способом взяли участь на орґанізації окремых подій цілонародных святковань Дня Русинів Словакії. Маєме надію, же і в будучности сполочныма силами зорґанізуєме подобны цілонародны свята, жебы сьме окрім іншого підняли себедовіру жытелів Словакії русиньской народности, і жебы сьме пробудили в народі русиньского духа. Многая і благая літа, дорогы Русины, вам вінчуєме на цілу Словакію і до цілого світа!

Автор статі: Мартін Караш

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

В Римі проходить Юбілей восточных католицькых церьквей

13. 5. 2025

Справа підручників для меншын

12. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}