Експерты Рады Европы стрітили ся з представителями Русинів

У віторок 1-го апріля 2025-го року двоми членове Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны за русиньску народностну меншыну, а єдночасно членове презідії Округлого стола Русинів Словакії – Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, стрітили ся з Комітетом експертів Европской харты реґіоналных або меншыновых языків.

Стріча одбыла ся в просторах Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові. Комітет експертів в реґуларных пятьрічных інтервалах моніторує, конзултує з представителями меншыновых языків імплементацію той харты, котрой є і Словацька републіка сіґнатарьсков країнов.

За тот експертный орґан Рады Европы были на стрічі участны Алберт Бранцаделл (Іспанія), Весна Цырніч-Ґротіч (Хорватія) і Юлія Врабльова (Словакія). Допроводили їх двоми членове секретаріату Дівізії народностных меншын і меншыновых языків Рады Европы Йорґ Горн (Німецько) і Аіда-Діана Фаркас (Румунія).

Словакія подала шесту оцінку

Стріча одбыла ся на основі того, же Рада Европы дістала в минувшім році Шесту справу о імплементації Европской харты реґіоналных або меншыновых языків в Словацькій републіці. Сіґнатарьскы країны мають обовязок подавати у точно встановелных інтервалах такы репорты, котры пак Комітет експертів Европской харты реґіоналных або меншыновых языків провірює і конзултує прямо з представителями меншыновых языків, котрых ся харта в даній країні дотулять.

Хоць експерты почас свого моніторінґу мають все наповненый проґрам, і по стрічі з представителями Русинів мали наплановану далшу робочу стрічу, делеґація собі перед розговором із представителями Русинів посмотрила постоянну експозіцію русиньского музея, котров їх проводила директорка той інштітуції Люба Кральова, і так холем дакус могли здобыти інформації і о історії русиньского народа.

Школство як кардінална проблема

Стрічу вела Весна Цырніч-Ґротіч, котра поступно звідала ся на округы, якы з боку експертів были в одношіню ку харті важны. Меджі темы, о котры експерты Рады Европы інтересовали ся, належало русиньске школство, аплікація двоязычности в уряднім контакті, підпора културы і языка з боку державы ці можливости представляня Русинів в одношіню ку державі.

Русиньскы представителі пояснили експертам, же моментално мають народностны меншыны офіціалных представителів в одношіню ку державі лем в рамках Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны, в котрій Русины мають трьох членів.

Так само русиньскы представителі припомянули даны із посліднього списованя жытелів із 2021-го року, подля котрого є Русинів на Словакії понад 63 і пів тісяч, но єдночасно знижыла ся в порівнаню з попереднім переписом із 2011-го року кількость людей, котры записали собі русиньскый язык як материньскый.

Довга діскусія вела ся односно русиньского школства, котре Русины спринимають за кардіналну проблему свого розвитку. Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп підкреслили, же нова леґіслатіва, котра діє од нового року, може значіти то, же і дві школы, котры днесь суть іщі записаны як школы з навчалным языком русиньскым, будуть прекваліфікованы на школы з навчаньом русиньского языка.

Так само припомянули, же русиньска меншына не має на Словакії ани єдну середню школу. З бідным станом русиньского школства є пак повязана і екзістенція Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові до будучна.

Представителі Русинів вказали на факт, же держава, покля має народностне школство обще до будучна фунґовати, бы мала взяти назад під себе холем народностны школы, кедьже децентралізація школства, перенесіня тых компетенцій на міста і села, є в припаді народностных школ часто девастачным фактором.

В повязаню із школством експерты звідали ся і на співпрацу із Сербійов. Представителі Рады Европы знали, же в Сербії Русины мають як універзітну інштітуцію, так і ґімназію а основны школы. Експертам было пояснене, же Русины співпрацують наприклад і в рамках Світового конґресу Русинів, але школство є проблема, котру мусять Русины рішыти самы в каждій державі, в котрій жыють.

Важнов про експертів была і тема двоязычности а хоснованя русиньского языка в урдянім контакті. Представителі Русинів пояснили, же з боку державы в послідніх роках дішло до пізітівных змін, до розшыріня двоязычности. Но так само мусили сконштатовати, же все видіти проблемы з дотримованьом законом приписаных обовязків односно двоязычности з боку самосправ – сел і міст, котры без недостатків дотримують тоты обовязкы лем вынятково.

Обговорили ся і далшы темы

Русиньскы представителі звернули увагу і на далшы важны проблемы. Припомянули, же Словацька републіка іщі все не має приятый меншыновый закон, не має ани дефініцію народностной меншыны, што значно комплікує розвиток в многых областях, і леґіслатіва, яка односить ся ку народностным меншынам є розбита меджі многы законы.

Увагу експертів звернули і на послідні леґіслатівны зміны в области народностного школства ці планованы зміны в области народностных музеїв.