Василь Попик зачав писати стихы по русиньскы маючі вже 44 рокы. Тогды, коли увидів, як пропадають нашы стары слова, забывать ся лексіка. За тот час (девять років) написав много, у многых жанрах, на многы темы.
Тематіка його поезій вшелияка: любов до родины, дітей, предків, фіґлярьство, сокацтво, днешня война. Немало стихів наш гость присвятив вірі в Бога, реліґії, церьковным святам. Його віршы суть простыма, одкрытыма, близкыма нашым людям.
Але єдна з пріорітных тем Василя – заробітчанство. Він пережыв на заробітках рокы, зато і поезії його на тоту тему суть гейбы жывыма. Тот біль, котрый чувствує каждый заробітчан, Василь передав поетічным словом. Так міг вчінити лем тот, хто то пережыв.
Герой проґраму «Голосы Русинів Підкарпатя» Василь Попик пише: «Я для Люди пишу, для свого Краю! Бо туй жыю и туй ми є Душа…». І тоты слова суть кредом про нього, а приміром про іншых.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 10-го юна 2026 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 11-го юна о 4.30 год. і в суботу 13-го юна о 11.00 год. за русиньскым часом.







