lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
30. 11. 2022
» Заповіди проґрамів

До Вашой увагы інтервю з головов Народной рады Русинів Закарпатя, заслуженым лікарьом Україны, Євгеном Жупаном, котрый є актівным діятельом русиньского руху на Підкарпатю вже понад 30 років.

Будете мати можность послухати собі екскурз о історії Русинів Підкарпатя ХХ. стороча на основі зажытків нашого респондента і його предків.

О учітелюваню нянька в русиньскім школстві за Чехословакії, о розкуркульованю і примученій депортації старых родічів на Сібір за Совітьского союзу, о возрождіню русинства по 1989-ім році, і многім далшім.

Інтервю было записано нажыво в октобрі 2022-го року.

Ключовы темы інтервю:

  • Русинство через жывот родины Жупанів
  • Чехословацькый період як спомин на політіку демокрації
  • Совітьскы часы і заказаня русинства

Євген Євгеновіч Жупан народив ся 1-го януара 1951-го року у родині містной інтеліґенції в селі Ракошино близко Мукачова на Підкарпатю. Отець учів біолоґію, ґеоґрафію, математіку, а в Чехословацькый період робив у русиньскій школі; мама была філолоґ російского языка.

„Нянько мені іщі з дітства толковав, што мы Русины, айбо то не мож было наголос говорити, бо совітьска сістема была тоталітарна і тема русинства была запріщена,” споминать о втогдышніх реаліях респондент.

У році 1967 здобыв середню освіту. Наслідно пішов до Ужгорода на высокошкольскы штудії, де в році 1973 успішно закінчів медічну факулту Ужгородьской державной універзіты.

Робити почав у місті Дубровиці Рівненьской области, де быв хірурґом-анестезіолоґом штиры рокы (рр. 1973 -1977), з них послідій піврок быв районным хірурґом. Дале вернув ся на отцюзнину  і од 1977- року до днесь робить у Мукачові в областнім дітячім шпыталю.

В сучасности Євген Жупан є практікуючій дітячій лікарь-анестезіолоґ і ведучій одділіня анестезіолоґії і інтензівной терапії в Закарпатьскім областнім дітячім шпыталю. Має чісленны фаховы научны публікації з вопросів анестезіолоґії, дітячой реанімації і хірурґії. Має высшу катеґорію по дітячій анестезіолоґії, є членом Меджінародной асоціації анестезіолоґів і Словацького лікарьского общества.

Хоць і цілый свій жывот присвятив лікарьскій справі, але паралелно все бік по боці ішла русиньска културно-общественна діятельность, головно по році 1989. Вєдно з далшыма русиньскыма актівістами в році 1996 зорґанізовав першый областный фестівал русиньской културы Червена ружа, котрый і до днесь продовжує свою традіцію (в 2021-ім одбыв ся 23-ій річник фестівалу).

Од року 2005 Євген Жупан є головов орґанізації Народна рада Русинів Закарпаття, котра зъєдиняє 7 основных русиньскых орґанізацій.

Окрем того быв головов областного общества Лігы націоналностей Закарпатя, членами котрого было 17 областных націонално-културных обществ.

Быв посланцьом Мукачовськой містьской рады (рр. 1990 – 1994), а так само посланцьом областной рады пятьох зборів за рядом (рр. 1994 – 2019).

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 30-го новембра 2022 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 1-го децембра а о 4.30 год. і в суботу 3-го децембра 2022 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК

ShareTweet

Повязаны дописы

«70%» – Мария зо Святківкы, ч. 1 – неділя, 18.00 год.

29. 1. 2023

«Слово» – Закхейова неділя – неділя, 9.00 год.

29. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Бурса в смаках і запахах Різдва

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні