lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
14. 12. 2022
» Заповіди проґрамів

Днесь вертаєме в ефір рубріку інтервю з містныма жытелями Підкарпатя і представиме Вам першу часть розговору з довгожытельом Борисом Росохом, бывшым русиньскым актівістом, а за професійов – лісовым інжініром.

“Все-м ся старав піддержувати контакт з нашыма Русинами, аж до самой хвороты, а докы русиньскый дом быв наш, ходив єм там на стрічі кажду суботу ці неділю.”

Припопинаєме: ціль рубрікы є розшырити угол погляду на етнічну сітуацію на Підкарпатю. А через прізму жывотів містного населіня познакомити ся з детайлами і нюансами самоідентіфікації людей на Підкарпатю.

Інтервю было записано в януарі 2022-го року у родиннім домі пана Росохы в Мукачові.

Ключовы темы інтервю:

  • Жывотна путь Бориса Росохы
  • Правліня совітьской влады на Підкарпатю
  • Лісництво і розкраданя Карпатьского ліса

Борис Димитрійовіч Росоха народив ся 17-го мая 1932-го року у многодітній родині православного священника і сельской ґаздыні у селі Буштино, што на Тячівщіні, Підкарпатя.

Отець, Димитрій Прокоповіч Росоха, быв рукоположеный у році 1925 в Празі сербскым архієпіскопом; быв делеґатом першого Зъїзду народных комітетів Закарпатьской Україны. В осени 1935-го року родина перебрала ся у село Волове (днесь місто Міжгіря) через переведеня отця як благочінного району.

Од дітинства быв дуже шыковным, і за властнов ініціатівов як пятьрічный попросив ся вже до школы. Закінчів штири класы в народній школі, пак продовжовав навчаня у Волівскій горожаньскій школі, а у році 1944 перешов до 4-ой класы ґімназії в Мукачові. Потім, коли у 1945-ім році у Воловому отворили середню школу, вернув назад, і здобыв там повну середню освіту в році 1948.

До януара 1951-го року робив у волівскім райвно (районне одділіня народной освіты), а од януара до децембра 1952-го року стає ся учтовником волівского колгоспу, одкыль быв призваный до совітьской армады до Хмельницькой области. В році 1954 быв демобілізованый.

Наслідно пішов на выскошкольскы штудії до Львова, де в 1961-ім році закінчів Львівскый лісотехнічный інштітут.

Дале Росоха продовжовав робити у міжгірьскім лісгоспі як економ, нормовач, лісничій Синевір-Поляньского лісництва. В році 1960 быв переведеный на Хустьскый лісокомбінат, а через пів рока на Мукачовскый лісокомбінат тресту Закарпатліс, де проробив 16 років. Од року 1976 быв старшым інжініром охороны праці і технікы безпекы, а од авґуста 1980-го року быв заступником головного інжініра охороны праці і технікы безпекы.

В році 1982 перешов робити ведучого столярьного цеху колгоспу 100-річчя Леніна в селі Кольчіно, одкыль в році 1994 пішов на пензію. А пак іщі три рокы робив інжініра.

Довгый час вів Мукачовску районну орґанізацію Товариство охорони природи. Так само быв членом Рады старшын Мукачова.

Окрім того Борис Росоха вів доста актівну общественну діятельность і в русиньскім напрямі: быв делеґатом за Підкарпатя на першім Світовім конґресі Русинів в році 1991 в Меджілабірцях, брав участь в прорусиньскій пропаґації почас вседержавного списованя на Україні в році 2001.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 14-го децембра 2022 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 15-го децембра а о 4.30 год. і в суботу 17-го децембра 2022 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК

ShareTweet

Повязаны дописы

«70%» – Мария зо Святківкы, ч. 1 – неділя, 18.00 год.

29. 1. 2023

«Слово» – Закхейова неділя – неділя, 9.00 год.

29. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Бурса в смаках і запахах Різдва

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні