Святкуєме, балюєме, імпрезуєме… І вшытко інче, што лем годно выразити нашу радіст і дякую празднуваня. А святити єст што, кєд пізриме 10 років назад.
Был 1. червця/юнія 2011 р. В просторах Руской Бурсы в Ґорлицях зобрали ся лемківскы тузы, якы залучыли радийо. Самы го залучыли, от так – задумали і пішло. Проводиром, тым, што накрутил антену, был наш сердечный камарат – Богдан Ґамбаль (1965 – 2020). Най же нарід знає, што перше лемківскє радийо ЛЕМ.фм пустило звукы в ґорлицкій бурсі.
Днес, по 10 роках, вельо ся змінило. Част з нас уж одышла ґу ліпшому світу, част попращала ся з редакцийом, а част пришла не так давно, творячы міцну файту, котрой завидити можут нам другы. Жытя. Несподіване, але єднако пхат нас допереду, жебы каждого дня про Лемків, тых, што в серци плекают своє рідне, нести новины, музику, спів і слово. Тото слово то была найважнійша ціль радия. Своє слово, не чуже, не покалічене, не змінене. Такє, як го нам передали діды і родиче, такє, якє треба нам плекати і передати дале.
Віриме щыро, же і вы посвяткуєте. Зато днешній «Говорить Пряшів» пущаме о інчій годині. Шак, посвяткувати треба. Імпрезы ся пізно робит, тото знати мусят тоты, што си нераз побалювали. І мы радійме. Треба зобрати, што обродило. Шак жнива за пасом.