Ішли в незнане. Лем як ся звали?

Лемковину зачали выселяти 28. квітня/апріля 1947 р. Лем было то на східніх єй крайцях. Західню част (часто называну Сандецком Русю) приблизно выганяли од 27. червця/юнія (маючы ту на мысли околичны до Ґрибова села).

Чом о тым припоминаме? Чом в тым контексті важна є як раз тота західня част Лемковины? Отже, Стоваришыня Саґа Ґрибів, якє уж не раз, не два вказало на свою велькодушніст, як іде о нашы справы, фурт глядат потомных люди, якы перед 78 роками были увічнены на двох фотоґрафіях. Фотоґрафіях знятых вчас выгнаня.

Ішли в незнане

Дескаль, якій видите горі, то дальша робота Аркадиюша Андрейкова. Нашол він місце в Білій Нижній (польскым селі недалеко до Лемковины) в загороді Юзефа Свідерского, єдного з теперішніх жытелів місцевости. Ян Свідерскій – дідо властителя стодолы, на якій розмалювано дескаль, вчас акциі «Вісла» был примушеный польскым войском перевозити фурманком выганяных Лемків.

Як ся по роках вказало, Ян Свідерскій, якій выконувал заряджыня власти, єдну русиньску родину переночувал на своій ґаздівці в Білій Нижній. Як раз ґазда Свідерскій знял лемківску родину, яка была обнята акцийом «Вісла». Фотоґрафія была зроблена уж в часі выселінь – в загороді Свідерского в Білій Нижній. І то о тоту родину ся розходит – глядаме потомных увічненых на фотоґрафіі в «судный ден». А може жыє іщы чловек, якій на знимці был малым хлопцьом?

«Чом Ян Свідерскій рішыл увічнити на знимках (лишыли ся дві, барз подібны фотоґрафіі) траґічну хвилю в жытю своіх гости? Чом чул потребу запрошыня фотоґрафа і запозуваня разом з Лемками, якых гостил? Не знаме. Быти може знали ся з ярмаку, може вели спільны інтересы, а може служыли разом в австро-мадярскым войску в І світовій войні. Можлиже тіж, што были цілком му чужы, были припадково стріченыма в выселяным селі людми, якых на розказ войска забрал фурманком до Ґрибова. Ци Ян думал, або чул, што має можливіст удокументувати переломный момент в діях невеликого карпатского народу? Вкінци же, пят років перше виділ певно выгнаня і смерт ґрибівскых Жыдів. Ци достерігал аналоґію в моменті «загыбаня» Лемків з краєвиду рідных гір?» – задумуют ся творці Саґы Ґрибів, якы од даякого часу глядают потомных видных на знимках жытелів єдного з західніх лемківскых сел.

Но і як раз Аркадиюш Анрейков зробил іщы єден дескаль – на дощках боіска Свідерского в Білій Нижній. То продолжыня акциі, яку Саґа Ґрибів і Андрейков ведут од парох років. Попередньо, кєд іде о дескалі упамятняючы лемківскых жытелів, был зробленый дескаль в давній загороді Анны і Василя Романяків (выселеных до Михалова на Нижнім Шлеску), днес приналежній фамелиі Стеців во Фльоринці. А іщы перше увічнено м.ін. давных жытелів Команчы.

Ци найдут ся потомны?

Ян Свідерскій одвозил выганяных лемківскых жытелів з іх сел на стацию до Ґрибова, одкале пак одходили потягы.

Штобы заузити гляданя, вартат припомнути, якы села были выселяны зо стациі в Ґрибові. Лем не єст то такє просте, як ся дакотрым здає. Предовшыткым не маме стислых джерел, штобы знати, якы точно села были вывожены з желізницьовой стациі в Ґрибові. Остают нам лем поєдны спомины выселенців, а при тым некомплетны на днес документы (хоц може і комплетны, але нияк неопрацуваны). Так тіж, при нагоді гевсой темы, родит нам ся плян на дальшу роботу – опрацуваня спису русиньскых сел з Лемковины подля місця одосланя транспорту вчас акциі «Вісла».

Знатя, што з Ґрибова одходили транспорты з Русинами з сел, якы мали ближе до Ґрибова нич до інчых стаций (прим. до Заґужан/Ґорлиц). Словом поясніня – чытаючы/слухаючы споминів выселенців часто можеме мати проблем зо зрозумліньом – як іде о подаваня повіту, в якым жыли. А причыном є тото, што на обшыри Лемковины в роках 1918-1932 істнувал окремый ґрибівскій повіт, якій з дьом 1. квітня/апріля 1932 р. был знесеный, а села, што го творили, были приділены до новосандецкого, ґорлицкого і тарнівского (тот остатній очывидно не обнимал лемківской териториі). Так тіж в людскій свідомости (часто в споминах старшых осіб) закодувал ся ґрибівскій повіт як повіт, якым обняте было дане село.

Можеме додати, што од 1932 р. до новосандецкого повіту долучыли такы лемківскы села: Берест, Білцарева, Боґуша, Чырна, Фльоринка, Камяна, Королева Руска, Перунка, Полянкы і Вафка. Окрем них в склад новосандекцого повіту входили дальшы рускы села.

Зас ґорлицкій повіт складал ся з такых рускых сел як: Баниця, Білична, Брунария Нижня, Брунария Вышня, Чарна, Чертіжне, Ізбы, Яшкова, Ставиша і Снітниця. І подібні як выже, окрем них в склад ґорлицкого повіту входили дальшы рускы села, якы были до него дуже скорше зачыслены.

З доступных і провіреных в часі писаня гевсой статі джерел знаме, што з ґрибівской стациі (в червци/юнію і липци/юлию 1947 р.) одходили транспорты з выселенцями м.ін. з Фльоринкы, Вафкы, Білцаревы, Боґушы, Королевы Руской, Береста, Полян, Брунариі Вышньой і Нижньой, а тіж сел на полудни (входячых в склад новосандецкого повіту) як Мохначка ци Поворозник. То очывидно лем поєдны приміры. Тото розділіня на стациі не было такє очывидне – не все оддзеркаляло адміністрацийны поділы ци лоґічну близкіст до найблизшой заладовчой стациі. Бо прим. Ізбяне, Біличняне, Баничане і Снітничане были заведены аж на стацию до Ґорлиц.

Зо стациі в Ґрибові одослано 33 транспорты, выселяючы 1779 родин, тє. 8867 осіб.

«Хотіли бы сме познати мена і істориі Лемків з фотоґрафіі од родины Свідерскых. Не знаме іх – фурт апелюєме о розповсюджаня, жебы хтоси іх розпознал» – голосит комунікат Саґы Ґрибів.

Самособом, треба подякувати внукови Юзефа Свідерского за одкрытіст на нашу тернисту історию. За одкрытіст без упереджынь, за зрозумліня і пошану.