«Тихій Мемориял» Аркадиюша Андрейкова, стріт-артового артисты з Санока, дотре за справом Ґрибівской Саґы і на Лемковину. На деревяну стіну єдного з будинків во Фльоринці Андрейков перенесе стару фотоґрафію вказуючу лемківску родину Романяків. На тым не конец. Найменше дальшых десят польскых і жыдівскых історий затриманых на старых знимках найде ся на стінах Ґрибівскых Гір.
Початкы «Тихого Мемориялу» то 2017 рік. Думка зродила ся, коли артиста вельократні вандрувал медже селами полудньово-східньой Польщы. Пришло му до головы зробити нетипову пленерову, сельску ґалерию штукы. Місце легко находил в каждій з місцевости, шак ниґде не бракувало старых деревяных шоп, стоділ ци гуменів.
Привернены свідкы істориі
«Стіны деревяных стоділ были для мене ідеальні прирыхтуваныма малярскыма підкладами. Через свою суровіст і брак ґрунту были практичні готовы, жебы приступити до роботы» – бесідує про початкы проєкту А. Андрейков. «Вчас реалізациі схоснувал єм стары родинны фотоґрафіі походячы з місцевости, в котрых робил єм мураль. Найчастійше были то фотоґрафіі з приватных колекций властителів даного будинку» – оповідат дале.
І так протягом трьох років дошкалі, як назвали муралі обсерваторы проєкту, зачали появляти ся в черговых селах підкарпатского воєвідства, м.ін. в Бубрці, Ґорайци, Мычковцях, Залужы, Новій Веси ци нашій Команчы. Гын Андрейков зробил аж два муралі. Значучым є, што образы роблены сут в формі ескізу, транспарентні, жебы было видно як найвеце суровости стіны, што постати выходят зо стіны, сут інтеґральном частю даного обєтку, гейбы были гын од все.
Зо сходу на захід
Каміль Кмак, Ґрибовянин, соспільник, реґіоналиста, пропаґатор істориі і хоронитель локальной спадковины, вымриял сой, жебы «Тихій Мемориял» дотер і в Ґрибівскы Горы, в місце, де од все лучыли ся три культуры, домінуюча польска та меншыновы: жыдівска і лемківска. Вєдно з Саґом Ґрибів – стоваришыньом, котрому шефує, хотят утырвалити на деревяных стінах найменше 10 історий звязаных з реґіоном.
«Вымрияли сме перенести Тихій Мемориял до Фльоринкы, столиці Лемків, не могло быти ліпшого місця на мураль ожывляючый памят о бывшій лемківскій соспільности Ґрибівскых Гір» – спостерігат Каміль Кмак. «Мали сме вантпливости, як найдеме родины охочы влучыти ся в проєкт, але в сіти нашли сме перлину – фільм Кжыштофа Войцєховского пн. «Фльоринка – Ланцух чловечых споминів» – реляцийонує дале Каміль.
Є то фільм накрученый в 2002 році, але до сіти трафил аж в 2018 році. То порушаюча істория про Михала Романяка, якій вродил ся во Фльоринці в 1937 році, якого выселили в 1947 році і якій николи не перестал тужыти за свойом вітчызном, том малом – Фльоринком, і том великом – Лемковином. І што веце, в фільмі дознаєме ся о приязни, яка лучыла Михала Романяка і його жену з теперішніма жытелями його бывшой хыжы, з родином Стеців.
Ентузиязм
«До родины Стеців пришли сме в липци/юлию тр. Приняли думку муралю з великом отвертістю, так як з великом гостинністю принимали родину Романяків» – оповідат К. Кмак. «Найбарже зачудуваный думком і проєктом был сын бл. Михала Романяка, Юрий. Коли сме до него дзвонили, не міг вкрыти зворушыня. Оповідал, што тато з тугы за Фльоринком малювал єй мапу на дверях свойой понімецкой стодолы в Михалові на Ныжнім Шлезку» – реляцийонує дале думкодавця «Тихого Мемориялу» во Фльоринці.
Во Фльоринці в загороді Стеців лишыли ся ориґінальны деревяны будинкы Романяків з 30. ркоів. Стіна під муряль є уж выбрана, найде ся на ній родина Михала Романяка.
Фльоринчан Михал Романяк (1937-2015) долгы рокы прожыл з Михалові. Ціле своє жытя был звязаный з лемківскыма справами. Коли в 80. роках ХХ ст. родила ся в Михалові ідея Лемківской Ватры, все служыл помочом і был єдным з єй орґанізаторів, а пак почестным старостом. З його ініциятивы в 50. річницю ганебной Акциі Вісла станула в Михалові капличка, припоминаюча о выгнаню Русинів з рідной землі. Был долголітнім членом Стоваришыня Лемків та делеґатом на першый конґрес той орґанізациі.
Підпора проєкту
Треба помочы влучыти родинну фотоґрафію Романяків в проєкт «Тихій Мемориял – Ґрибівска Саґа», жебы артиста Аркадиюш Андрейков міг намалювати Лемків на іх стодолі во Фльоринці. Ціліст проєкту (10 муралів) выцінена є на 10 тис. зл. Доложыти своіх пару ґрайцарів мож через сайт pomagam.pl за тым конкретным мотузком.
Поможме утырвалити і переказати дале забытый кавальчык нашой істориі.
Коментарі