Кандідатуру на пріматорку Снины оголосила Ґаландова

В слідуючіх комуналных выборах, в котрых ся в новембрі 2018-го року будуть на Словакії выберати пріматоры міст, старостове сел і депутаты містьскых і сельскых заступительств, буде на посаду пріматоркы міста Снина кандідовати і Даніела Ґаландова. Офіціално то оголосила в пятніцю 24-го августа 2018-го року.

„Дішла єм до рішіня – по веце як 16-ох роках жывота в Снині, а думам же і смыслуповной роботі про тот красный реґіон, котрый став моїм домовом і домовом моїх трьох дітей – кандідовати за пріматорку Снины,“ написала на своїм профілі на соціалній сіті Facebook Ґаландова.

Депутатков уж вісем років

Даніела Ґаландова (40) выштудовала Катедру служеб і турістічного руху на Економічній універзіті в Братіславі. Од 2004-го року пріватно подникать. Має за собов успішно закінчены меншы і векшы проєкты, котры містным людям принесли новы робочі місця, навщівникам реґіону Снина новы службы. Окрім іншого занимать ся всокочіньом памяток і їх ефектівным выхоснованьом в културнім турістічнім русі. Так само была орґанізоторков двох петіцій, котры, як пише на своїй сторінці, вказали людям, же довєдна годны суть змінити обставины.

Ґаландова є од 2010-го року депутатков Містьского заступительства в Снині. Кандідовала як непартійна, незалежна кандідатка. Просадила дакілько пропозіцій, котры принесли транспарентніше інформованя о приготовльованых інвестіціях в місті, ліпшы можливости залучаня ся жытелів до вырішованя о справах публічных, але і запроваджіня сістемовых правил про сохраніня і реґуларну старостливость о памяткы Снины.

Актівна і в русиньскім русі

Хоць Даніела Ґаландова не є русиньского походжіня і до міста Снина лем переселила ся, вже дакілько років діє в области всокочіня русиньскых памяток, причім ся анґажує і в русиньскім русі.

На переломі років 2011 і 2012 была співосновательков безпрофітовой орґанізації Карпатьскы деревяны церькви (Karpatské drevené cerkvi, n. o.), в котрій має функцію директоркы, што є неплачена посада.

Безпрофітова орґанізація Карпатьскы деревяны церькви была заснована на прінціпі партнерства самосправ і обидвох церьквей восточного обряду (ґрекокатолицькой і православной). Цільом є сполочный поступ при всокочіню, обнові і презентації деревяных храмів. Орґанізація ся замірявать на гляданя пристойных способів хоснованя церьквей в припадах, кедь їх із різных причін не мож хосновати на богослужіня. Окремо ся орґанізація орьєнтує на самосправы з цільом ефектівно схосновати потенціал деревяной церьковной архітектуры про розвиток економічно слабшых пригранічных реґіонів.

Як раз через тоту орґанізацію Ґаландова залучіла ся і до русиньского руху, коли Карпатьскы деревяны церькви стали членом Округлого стола Русинів Словеньска. Кедь русиньска платформа зачала у 2012-ім році робити на документі під назвов Проґрам розвитку русиньской народностной меншыны в Словацькій републіці, Ґаландова стала коордінаторков єдной із пятьох частей документу під назов Села і міста. Документ быв схваленый і публікованый у 2015-ім році.

Публікації і оцініня

Ґаландова є аврторков дакілько публікацій. В їй авторстві можеме найти турістічного проводника Деревяны храмы восточного обряду на словацько-україньскім пригранічу: Полонины, Вігорлат, Ужаньска долина, далшого проводника під назвов Біціґльова стежка ікон ці публікацію Реґіон Снина. Приготовльовала і далшы мапы ці іформачны брожуры.

Робота Даніелы Ґаландовой, котра є і на хосен Русинів і їх краю, дістала уж свої резултаты і в подобі оцініня і двох номінацій на оцініня. У 2013-ім році здобыла Нагороду Австрійского червеного креста за довгодобу поміч при обнові войновых цінтерів і всокочіню памяти на дії Першой світовой войны. У 2016-ім році была номінована на Ціну Словацькой републікы за країну 2016, што выслужыла собі за актівность Біціґльова стежка ікон Новоселиця – Іновець. Далшу номінацію мала в році 2018 в рамках Народной премії ICOMOS Словакія Дідовизна про будучность 2018 за актівіту STAVKIRKE – деревяны храмы в Норвеґії – іншпірації про Словакію.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА