Было лем пару лемківскых хорів, котры возникли при кінци 60. і на початку 70. років на Совітскій Украіні. Тоты хоры были першы і найсмілійшы.
По роках вышло так, же тепер знают найбільше ансамль Лемковина з Рудна коло Львова. А вартало бы спомянути і інчых, бо і они си на тото заслужыли. Тоты першы хоры діяли в часах тоталітарных совітскых порядків, зато не могли то быти ансамблі лем з лемківскым репертуаром.
Прецін то были часы, коли о Лемках взагалі ся не бесідувало. Але тоты хоры мали і велику перевагу: они лучыли правдивых Лемків, якы по двадцетьох роках по переселіню іщы добрі памятали і рідны співанкы, і рідну бесіду. Коли ся сходили на пробы, лемківска пісня і язык гейбы переносили іх в рідну землю.
Єдным з такых хорів был Конар Лемківщыны, котрий зорґанізували в селі Жукове (днес – Соборне) при Тернополи в 1968 р. Владимір і Віра Солтысякы в ним співают од початку. Зато просиме іх кус оповісти про хір і про себе…