На фото – Валерия зо свойом прабабом, яку барз любит. Юлия Венгринович смотрит на правнуків і думат, як то ріжнят ся іх веселы дітячы рокы од єй дітинства в селі Лабова, якє миняло більше в роботі, як в забавах…
А коли дорастала, то припал тот час на тяжкы рокы німецкой окупациі. Най тоты діточкы, як квіточкы, ниґда не познают того, што пережыла колиси Юля Калиняк (по мужу Венгринович): арешту тата, брата, выселіня… Най будут щестливы…