lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

«Ластівочка» одсвяткувала 25-літя. Членів выріжнено Нагородом ім. Никыфора

Што добре і красне было іщы на Ватрі?

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
26. 8. 2025
» Культура
фот. Андрий Ковальскій

фот. Андрий Ковальскій

45. Лемківска Ватра на Чужыні, яка прошла в днях 8.-10. серпня/авґуста 2025 р., была місцьом векшых і менчых ювілеів. До тых вызначнійшых, одзначеных при нагоді суботнього ватряного пополудня, зарахувати треба ювілей 25-літя діяльности Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Ластівочка».

Ансамблю, якій уж чверт столітя (все така фраза достойнійше звучыт) презентує автентичный лемківскій фольклор, а при тым і тот стилизуваный. Так ци інакше, незалежно од минулых років, «Ластівочка» є доказом тых діянь теперішнього лемківского середовиска, якы засвідчают о не лем о утырваляню минулого, але фурт сут проґресивны – з думком о розвитку, ґрупуваню молодых талантів і выставлюваню чысленній публиці найціннійшых примет лемківской музичной і танцювальной культуры.

Того рока першый раз в істориі Капітула Стоваришыня Лемків выріжнила Нагородом ім. Никыфора – Епіфана Дровняка колектив. Премія была признана вшыткым актуальным і бывшым членам «Ластівочкы» – з нагоды шумного ювілею. Але предовшыткым з нагоды плеканя членами ансамблю нашой культуры. То тіж выріжніня для тых, якы найбільше посвячали ся і фурт ся оддают справі діяльности пшемківской «Ластівочкы».

Капітула Стоваришыня Лемків, яка рішат о признаваню Нагороды ім. Никыфора, зробила выняток. І мала ґу тому право – шак «Ластівочка» то колектив діючый при Кружку Стоваришыня Лемків в Пшемкові. Никыфор, якій символично припал вшыткым членам ансамблю, одтепер є вызнаньом цілой ґрупы лавреатів.

Ден перше (о чым сме уж писали), передано традицийні Нагороду ім. Никыфора особам, якы прислужыли ся своім жытьом лемківскій культурі. Тым разом нагороджено колектив люди, якы од років оддавали і оддают свій час і таланты нашій культурі. А материялизує ся гевсе часто на сцені, уж як фінал трудів, а неєднократно на пробах ци зґрупуванях.

Три поколіня

Нагороду ім. Никыфора для членів ЛАПіТ «Ластівочка» з нагоды 25-літя діяльности передала проф. Олена Дуць-Файфер, заступця Ведучого ГЗ СЛ. На сцені вказали ся всітри поколіня, якы днес творят ансамбль. Од тых найстаршых – несторів, не лем віком, але і стажом, по тых найменьшых. Шак при «Ластівочці» наштоден діє найменьша ґрупа – «Ластівчата», надія і будуче на наступных двадцет пят років.

Оцініня одобрали репрезентанты «Ластівочкы» – інструкторы і аніматоры культуры – Марта Німаш, Андрий Перегрим і в двойній роли Євген Габура. Він же як другій Заступця Ведучого ГЗ СЛ, а при тым perpetumm mobile ансамблю, його голова і орґанізатор штоденной діяльности.

Кєд ся задумати, чым днес є «Ластівочка», одповід буде очывидна – значыня того як раз ансамблю єст барз важне. То не лем внутрішнє, узкє значыня (інтеґрация лемківской молодежы, проба затримуваня асиміляцийных процесів), але тіж тото шырше, што проявлят ся в промоциі лемківской культуры, вказуваню єй на вшыткых можливых фронтах – од сельскых сцен по королівскы салоны.

Ансамбль был основаный в 2000 р. за спілініциятивом Маргариты Гербут і Адама Бочнєвича. Початково ґрупа звала ся «Кружок» – гейбы за справом того, што діяла при так само новооснованым товды Кружку Стоваришыня Лемків в Пшемкові. Через вшыткы рокы свойой активности з камерального дітячо-молодіжного колективу «Ластівочка» выросла до єдного з найбарже ціненых лемківскых фольклорных ансамблів в Польщы і поза єй границями.

В 2006 р. новы інструкторы – Анна і Андрий Перегримы, разом з властями Кружка СЛ в Пшемкові рішыли перетворити співочу ґрупу в Ансамбль Пісні і Танця «Ластівочка», што довело до выробліня хореоґрафіі танців.

Як стоваришыньовый ансамбль, «Ластівочка» є шторічном «ґаздыньом» осінньой подіі Стрічы Трьох Поколінь з Лемківском Культуром.

За 25 років ансамбль был вельократно оціняный. Не спосіб вычыслити вшыткы оцініня. Лем спомнийме на 2017 р., коли «Ластівочка» отримала престіжный цертифікат CIOFF. На ріжных фестівалях і концертах, в котрых брала дотепер участ, отримувала выріжніня. Ансамбль в своім репрертуарі до той поры опрацувал два видовиска – елементы традицийного лемківского весіля. Перше были то «Лемківскы очепины», а тым разом колектив вернул до нас з «Дружбівскым вечером». Пишу вернул – бо як раз вчас суботнього вечера іх выступ, з представліньом давных дружбівскых звыків, был єдным з найцікавшых вчас 45. Лемківской Ватры на Чужыні.

Чого желати «Ластівочці»? Лем шумных што найменьше дальшых 25 років. До того – кріпкости для єй ведучых, тых, котрым наштоден ся «хоче». А то нелегка праца, повірте на слово.

Што добре і красне было іщы на Ватрі

Не єст легко оцінювати Ватру тому, котрый єй по правді кус спілорґанізує. Все то з тым обєктивным оком ріжні быват.

Добре і красне было тото, што того рока нашли ся охочы, новы особы, штобы повести конферансиєрку. Так в пятницю, як і суботу. Тото тішыт, бо все нова сила дає силу тій кус старшій.

Зо справ, якы треба одзначыти, то тогорічны річниці. Хоц з каждым роком о них памятаме, то што кус приходит нам міряти ся з тыма «округлыма». І на михалівскій Ватрі все памятаме о траґічній доли 47′ рока. Тым разом было вынятково, але справом не меньше смутной річниці, бо уж 80. – одколи в 1945 р. з Лемковины одходили транспорты на радяньску Украіну. Жебы фактоґрафічно быти точнійшым, переселіня на схід были такой од самого 1940 р., але як раз тот 1945 р. был тым, што довюл до найвекшых демоґрафічных страт. 70% жытелів Лемковины нашло ся «там», де через наступных сорок років ділила іх од нас желізна куртина. І ту сам мушу ся оправдати. Неє «іх» і «нас». Сме мы – як єден, нероздільный нарід, хоц днес уж в чысто інчых реалиях.

Чом о тым споминам? На 45. Лемківску Ватру на Чужыні завитала «Студенка» з Калуша, о чым уж писал єм предше. То важный доказ спільноты, єдности. То тіж важный доказ того, што нашым сестрам і братям ся тіж іщы хоче. І за тото ім треба подякувати.

О «Студенці» іщы два речыня. На жаль, коли пришли до Польщы, уж при готелю, дакы лихы люде іх окрали. Вкрали ім інструмент, ансамбльовый мужскій крій і пару книжок. Найвеце ім певно были потрібны тоты книжкы… Не думаючы долго, Стоваришыня Лемків рішыло, што в суботнє пополудня проведе збірку. Технічно занял ся ньом Петро Филяк з Вроцлавя, якій пішол зо скриночом і зобрал шумну суму грошы, яку пак переказано на рукы Федора Лабика, ведучого калушского колективу.

Цілком новaторскым был тогорічный конкурс «Знаня Культуры, Істориі і Языка Лемків/Русинів». Думкодавцьом конкурсу был Мирко Воргач, якій не лем го опрацувал, але тіж в суботній вечер провюл. То цілком нова форма, бо вымагала од участників лем доступу до мобількы. Проблемом, як все в Михалові, был доступ до інтернету. Хоц днес такой каждый з нас має в своім телефоні доступ до сіти, то гірше є з засягом.

Звідань было гідні (по мойому кус за дуже), але тыкали ріжных обшыри. Были тіж о ріжным рівни трудности. Участників конкурсу было бы певно більше, кєд бы не тот планный інтернет. І так бавила ся ціла публика, бо звіданя были вказуваны проєктором, а кажде з них одчытувал модератор – Мирко Воргач. Нагороды штырьом одважным передало пак Стоваришыня Лемків, в особі Члена ГЗ СЛ Богдана Копчы.

На конец кус не по черзі, але та часом выходит з писаньом. Спомнути треба тогорічных Старостів 45. Лемківской Ватры на Чужыні. Другій уж раз тото званя припало Михалови Канючкови, уродженому іщы в рідній Фльоринці і Осифови Лучківцьови, якому дане было вродити ся уж на земли выганян. Оба положыли оген, якій прямо з Лемковины принюс представник нашой землі – Андрий Трохановскій, Член ГЗ СЛ, але і Член Світовой Рады Русинів. Не зміг быти на Ватрі Андрий Копча, Ведучый Стоваришыня Лемків, прото при пятницьовій церемоніі розпаліня Ватры попри Старостах стояли його дває Заступці – проф. Олена Дуць-Файфер і Євген Габура.

Огріли сме серця на цілый рік. Так придме в 2026 р. на 46. Лемківску Ватру на Чужыні, яка – віриме – буде іщы ліпша як тота минула.

ShareTweet

Повязаны дописы

Юбілуючій ПУЛС іде як головный пункт проґраму до японьской Осакы

22. 8. 2025

Презентація книжкы Александра Керестеші у Виноградові

21. 8. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}
Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче