lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Любовняньскый град і сканзен навщівило майже 170 тісяч людей

Музей оцінює рік 2021 позітівно.

Петро Медвідь Петро Медвідь
30. 12. 2021
» Вісти

Рік 2021 оцінюють в Любовняньскім музею позітівно. Як про аґентуру TASR повів директор Далібор Мікулик, зреалізовали веце проєктів, а і навщіность граду а сканзену го мило несподівала.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/12/113-perehlad-tyznia-lubowla.mp3

„Тот пандемічный період неґатівно засягнув головно турістічный рух, а мы його частьов, но і наперек тому до нас завітало майже 170 тісяч навщівників. Покля в іншых памятках зазначіли знижіня навщівности і о 60 процент, у нас было знижіня на уровни приблизно 20 процент,“ повів Мікулик.

Навщівници з Польщі ся іщі не вернули

Затля рекордным быв про Любовняньскый музей 2019-ый рік, коли посмотрити град і сканзен, в котрім находять ся і деревяны обєкты народной архітектуры з русиньскых сел, пришло 216 тісяч людей.

У 2021-ім році сприступнили по реконштрукції палац Любомірьскых, што подля директора помогло навщінвости. Но майже 30 процент людей ся до Старой Любовні вертать. „Тоты люди знають, же і кедь прийдуть двараз в році, все увидять нову выставу, нове представліня, музикал, концерты або обновлену часть граду. Вельо о нас чути, бо ся у нас вельо робить, а і зато ся до нас гості вертають,“ інформовав директор музея.

Мікулик звернув увагу на то, же іщі все не вернули ся гості з Польщі, котры творять коло 40 процент навщівників. За його словами є причінов і то, же условії про вступ на Словакію не были просты, но додав, же турістічный рух потримали в тім році люди із Словакії.

Реалізовали далшы проєкты

У 2021-ім році музею подарило ся зреалізовати два проєкты з Міністерства културы Словацькой републікы.

„Здобыли сьме 18 тісяч евр на всокочіня гаварійной части плаща западного бастіону з першой половины 16-го столітя. Успішны сьме были і в ґранті про зневыгоднены ґрупы жытелів, де продовжуєме в успішній анімованій приповдці, перша часть была о тім, як будовав ся град, друга є о його жытелях, і теперь продовжуєме історійов о воєньскім ґарнізоні граду. Єдночасно вдяка Фонду на підпору уменя рештавруєме кахльовый псевдоренесанчный пец, і выдали сьме третій том етноґрафічных записників Яна Лазорика, котрый занимать ся звыками і обрядами, а його частьов є і ЦД зо записами із 25 сел,“ выраховав актівности Мікулик.

Окрім того ся подарило музею здобыти 850 тісяч евр з ґранту Европского господарьского простору і Норвеґії на обновліня северовыходной стіны граду.

Жрідло фотоґрафії: FB/Ľubovnianske múzeum.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Выходна Словакія почала співпрацу із Закарпатьсков областьов у области транспорту

7. 10. 2025

Еврокомісарька видить проґрес у вопросі меншын на Україні. Русинів ани не стрітила

1. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче