Рік 2021 оцінюють в Любовняньскім музею позітівно. Як про аґентуру TASR повів директор Далібор Мікулик, зреалізовали веце проєктів, а і навщіность граду а сканзену го мило несподівала.
„Тот пандемічный період неґатівно засягнув головно турістічный рух, а мы його частьов, но і наперек тому до нас завітало майже 170 тісяч навщівників. Покля в іншых памятках зазначіли знижіня навщівности і о 60 процент, у нас было знижіня на уровни приблизно 20 процент,“ повів Мікулик.
Навщівници з Польщі ся іщі не вернули
Затля рекордным быв про Любовняньскый музей 2019-ый рік, коли посмотрити град і сканзен, в котрім находять ся і деревяны обєкты народной архітектуры з русиньскых сел, пришло 216 тісяч людей.
У 2021-ім році сприступнили по реконштрукції палац Любомірьскых, што подля директора помогло навщінвости. Но майже 30 процент людей ся до Старой Любовні вертать. „Тоты люди знають, же і кедь прийдуть двараз в році, все увидять нову выставу, нове представліня, музикал, концерты або обновлену часть граду. Вельо о нас чути, бо ся у нас вельо робить, а і зато ся до нас гості вертають,“ інформовав директор музея.
Мікулик звернув увагу на то, же іщі все не вернули ся гості з Польщі, котры творять коло 40 процент навщівників. За його словами є причінов і то, же условії про вступ на Словакію не были просты, но додав, же турістічный рух потримали в тім році люди із Словакії.
Реалізовали далшы проєкты
У 2021-ім році музею подарило ся зреалізовати два проєкты з Міністерства културы Словацькой републікы.
„Здобыли сьме 18 тісяч евр на всокочіня гаварійной части плаща западного бастіону з першой половины 16-го столітя. Успішны сьме были і в ґранті про зневыгоднены ґрупы жытелів, де продовжуєме в успішній анімованій приповдці, перша часть была о тім, як будовав ся град, друга є о його жытелях, і теперь продовжуєме історійов о воєньскім ґарнізоні граду. Єдночасно вдяка Фонду на підпору уменя рештавруєме кахльовый псевдоренесанчный пец, і выдали сьме третій том етноґрафічных записників Яна Лазорика, котрый занимать ся звыками і обрядами, а його частьов є і ЦД зо записами із 25 сел,“ выраховав актівности Мікулик.
Окрім того ся подарило музею здобыти 850 тісяч евр з ґранту Европского господарьского простору і Норвеґії на обновліня северовыходной стіны граду.
Жрідло фотоґрафії: FB/Ľubovnianske múzeum.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА