lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Любовняньскый град і сканзен навщівило майже 170 тісяч людей

Музей оцінює рік 2021 позітівно.

Петро Медвідь Петро Медвідь
30. 12. 2021
» Вісти

Рік 2021 оцінюють в Любовняньскім музею позітівно. Як про аґентуру TASR повів директор Далібор Мікулик, зреалізовали веце проєктів, а і навщіность граду а сканзену го мило несподівала.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/12/113-perehlad-tyznia-lubowla.mp3

„Тот пандемічный період неґатівно засягнув головно турістічный рух, а мы його частьов, но і наперек тому до нас завітало майже 170 тісяч навщівників. Покля в іншых памятках зазначіли знижіня навщівности і о 60 процент, у нас было знижіня на уровни приблизно 20 процент,“ повів Мікулик.

Навщівници з Польщі ся іщі не вернули

Затля рекордным быв про Любовняньскый музей 2019-ый рік, коли посмотрити град і сканзен, в котрім находять ся і деревяны обєкты народной архітектуры з русиньскых сел, пришло 216 тісяч людей.

У 2021-ім році сприступнили по реконштрукції палац Любомірьскых, што подля директора помогло навщінвости. Но майже 30 процент людей ся до Старой Любовні вертать. „Тоты люди знають, же і кедь прийдуть двараз в році, все увидять нову выставу, нове представліня, музикал, концерты або обновлену часть граду. Вельо о нас чути, бо ся у нас вельо робить, а і зато ся до нас гості вертають,“ інформовав директор музея.

Мікулик звернув увагу на то, же іщі все не вернули ся гості з Польщі, котры творять коло 40 процент навщівників. За його словами є причінов і то, же условії про вступ на Словакію не были просты, но додав, же турістічный рух потримали в тім році люди із Словакії.

Реалізовали далшы проєкты

У 2021-ім році музею подарило ся зреалізовати два проєкты з Міністерства културы Словацькой републікы.

„Здобыли сьме 18 тісяч евр на всокочіня гаварійной части плаща западного бастіону з першой половины 16-го столітя. Успішны сьме были і в ґранті про зневыгоднены ґрупы жытелів, де продовжуєме в успішній анімованій приповдці, перша часть была о тім, як будовав ся град, друга є о його жытелях, і теперь продовжуєме історійов о воєньскім ґарнізоні граду. Єдночасно вдяка Фонду на підпору уменя рештавруєме кахльовый псевдоренесанчный пец, і выдали сьме третій том етноґрафічных записників Яна Лазорика, котрый занимать ся звыками і обрядами, а його частьов є і ЦД зо записами із 25 сел,“ выраховав актівности Мікулик.

Окрім того ся подарило музею здобыти 850 тісяч евр з ґранту Европского господарьского простору і Норвеґії на обновліня северовыходной стіны граду.

Жрідло фотоґрафії: FB/Ľubovnianske múzeum.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В деревяных храмах прибыли авдіопроводници. І по русиньскы

7. 2. 2023

Світовый конґрес Русинів має одбыти ся в другій половині авґуста

7. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

Світовый конґрес Русинів має одбыти ся в другій половині авґуста

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні