lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

На многы і благы літа Маестро!

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
18. 2. 2015
» Вісти

Днес 75. уродины святкує особа, котрой представляти Лемкам не треба, а і не Лемкам, през тото як заслужена для лемківской істориі і як важна для лемківской достоменности є то персона, тіж не треба.

19. лютого 1940 рока в Білцареві на Лемковині вродил ся Ярослав Трохановскій – народний діяч, педаґоґ, музык, композитор, писатель та незрівнаний інтерпретатор вершів Івана Русенка, а вкінци – основатель і долголітній кєрівник і дириґент Ансамблю Пісні і Танця Лемковина – єдным словом наш Маестро.

Прешых сім років жытя выховувал ся Маестро на рідній земли в Білцареві, пак на західніх землях – в Пархові, потім в Чмелю. Його найбільшом мрийом на долгы рокы жытя, по тому як на штырі рочкы перший раз почул звук циґаньской капелі, было, жебы мати своі гушлі і мочы на них грати.
В 1955 році втюк з хыжы, жебы піти до музычной школи в Ліґници. В роках 1960-1965 рока робил як учытель в музычній школі, в тым часі тіж основал хор в селі Лісєц. В 1968 році вернул в горы, оселил ся в Білянці, а В 1969 році Ярослав Трохановскій основал ансамбль Лемковина, якій в найбільшій ступени причынил ся до одроджыня ся лемківской достоменности по траґедиі выселінь. Єдном з основ в діяню ансамблю был лемківскій язык – в репертураі та в бесіді на пробах, в перервах, на выіздах, на концертах – все.
Ведений Маестром ансамбль Лемковина все был носительом патріотизму. Вчыл, выховувал, єднал, інтеґрувал, бавил. Долгы рокы ансамбль функцийонувал як неформальна лемківска інституция, аж в 1993 році реґіструючы правну особовіст як стоваришыня. В часах інтенсывной концертовой діяльности ансамбль Лемковина дал соткы концертів і выховал соткы співаків, музыків та культуральных діячів.

Маестро Ярослав Трохановскій, разом з братом Петром Трохановскым і поетом Владиславом Ґрабаном, был єдным з основателів Лемківской Ватры – початково, в звязку з політычныма обставинами, орґанізуваных як пленеровы варштаты ансамблю Лемковина.

Написал музыку до слів верша Івана Русенка – На Лемковині, якій Лемкы приняли як свій гымн.

http://www.lem.fm/wp-content/uploads/2015/02/03-Trochanowksij-Hymn.mp3

През рокы Я. Трохановскій зобрал соткы народных співанок і цілий час творчо робит, обраблят, аранжує, компонує. Є творцьом першой лемківсой оперы, якой фраґементы презентуваны были на стрічы з Маестром 24 ХІ. 2012 рока в Рускій Бурсі в Ґорлицях.

Шановий Ювілярю – приймийте в імени цілого ансамблю ЛЕМ.фм+ та Стоваришыня Руска Бурса найщыршы уродиновы желаня – выховали сте нас, навчыли свого і за тото Вам дякуєме, але іщы нам мало! Зато дуже Вам здоровля, жебы през Вашы рукы і през Вашу душу перешло іщы неєдно лемківскє поколіня.

20150215_164601
20150215_164608

З уродиновыма желанями в Маестра были ведучий Стоваришыня Руска Бурса Боґдан Ґамбаль, шефредактор радия лем.фм Демко Трохановскій і шефредактор ґазеты “Бесіда” Петро Трохановскій.

ShareTweet

Повязаны дописы

Неє згоды, жебы одобрати выборчу привілегію меншынам

1. 2. 2023

Словакія рішыть вызнаня вєтнамской меншыны. Буковскый припоминать, же вызнаны хотять быти і Ґуралі

31. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні