На Новый Рік вінчує нам Русенко

Минул нам рочок. Днес Меляніі, зато будеме вєдно святкувати і привитаме тот надходячый 2023. Якій він для нас – Лемків – буде? Майме надію, же не гіршый од попереднього, а ліпшый од тых, што уж были давно тому.

За юлияньскым календарьом днес послідній ден – 31. груня/децембра. Так нам Учытель Русенко своім вершом, написаным уж в дозрілым віку, хоче повінчувати. Так і мы, редакторы лемківского радия, прилучаме ся до нього. Но-ле святкуйте! Най ся дарит, щестит, каре.

На знимці – Русенко. По днешньому рекли бы сме, што Русенко «гіпстер». Так ся презентувал в 20. роках ХХ ст. Думаме, што він бы днес нас добрі зрозуміл, а напевно тото, што ждеме, о чым мриєме, што нас коле, а і што нас тішыт. А січен/януар то як раз Русенковый місяц (19.01.1890 – 10.01.1960).

Вінчуваня, што долов ґу вам посыламе, написаны в 1931 р. – значыт в прекрасным Русенковым періоді його проквитаня на рідній Лемковині.

Щестя в Новым 2023 Році! 

***

На 1931 Рік

Дай Боже щестя, здоровя –
В тым Новым Року!
І най никого не коле –
В ямці ни в боку.
Най каждому в каждым ділі
Все добрі іде
І най в згоді жыют нашы
Лемкы сусіде.
Най ся нашы Лемкы множат –
Як Бог приказал,
Жебы нас уж з нашой мапы
Них не вымазал!
І най каждый ґазда має
Добру ґаздыню,
І най ся му вшытко родит –
Хоц на каміню.
Та най нашы братя не пют –
Виски ни руму,
Най ім Бог даст в Новым Року
Веце розуму.
То не буде до выпиткы
Тельо оказий,
І каждый сой зашпарує
Дакус пінязи.
І дай Боже, жебы было
Ліпше на світі,
Жебы Руснак мал што істи
В зимі і в літі.
А лемківскым «меценасам» –
Што друт з наш грошы,
Брюха мают, попивают –
Жыют в роскошы,
Най же товды, як народу
Треба помочы,
Задом ся не обертают –
Не жмурят очы.
Нашым львівскым редакторам –
Терпеливости;
Най ся не жрут медже собом –
Як псы на косты. (…)
А де людска сила, розум
Нич не поможе,
То уж помож ведля волі –
Великій Боже.
Од повітря, глада, огня –
Воды і війны –
Хран нас Боже! А дай нам
Часы спокійны.

***