На Раді влады СР про народностны меншыны рішыло ся школство, музеї і народностне выслыланя

У віторок 12-го мая 2026-го року одбыло ся традічно в просторах братіславского владного готела Bôrik 4-те засіданя Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Засіданя вів підпредседа Рады і єдночасно уповномоченый влады СР про народностны меншыны Акош Горонь. Рада обговорила десять пунктів, меджі котрыма были школство, народностны музеї, народностне высыланя ці актуалны леґіслатівны процесы.

За русиньску народностну меншыну брали участь вшыткы трьоми членове того порадного орґану влады – Мартін Караш, Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, якый є єдночасно председом Палаты народностных меншын.

На початку уповномоченый Горонь припомянув, же недавно нас навсе опустив пан Ондрей Пошш, котрый стояв при зновузроджіню німецькой народностной меншыны на Словакії по 1989-ім році, довго быв членом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, стояв при зроді Музея културы карпатьскых Німців, де быв пак і директором, і у 1990-ім році быв основательом і председом Карпатонімецького общества. Членове Рады му оддали честь минутов тиха.

В темі учебників буде резорт глядати можливости

Членове Рады влады СР про народностны меншыны дістали на засіданю Інформацію о акуталнім стані народностного школства за 2025-ый рік.

„Єдным із вызначных леґіслатівных кроків была новелізація школьского закона схвалена владов СР в році 2024 із платностьов од 1-го януара 2025-го року, котра принесла веце корекцій релевантных про народностне школство,“ пише ся в документі, котрый членове Рады дістали передом.

Окрем школ із навчалным языком народностной меншыны задефіновали ся і школы з навчаньом языка народностной меншыны, де ся учіть язык і література народностной меншыны, і можуть ся в языку народностной меншыны учіти і дакотры далшы предметы. Поступно ся запроваджала і сістема підпорных кроків, котры подля закона ся подавають в материньскім языку школяря або у навчалнім языку школы.

Моментално суть евідованы 4 матерьскы школы із навчалным языком русиньскым, дві основны школы, жадна середня школа. Так само є 431 школярів основных школ, котры ходять до школ, де є холем навчаня русиньского языка.

Міністерство школства одповіло в документі і на вопрос русиньской меншыны, котрый дотуляв ся того, же резорт дав два міліоны евр на купованя учебників в языках народностных меншыны, но учебникы реално не суть, причім ся на то скаржыли нелем Русины, але і Українці а Мадяры.

„Резорт школства в році 2020 одкрыв рынок із учебниками і выдаваня учебників є в компетенції окремых комерційных выдавательств, і резорт учебникы не выдає. Міністерство школства собі усвідомлює крітічный стан і низку доступность дакотрых учевників в языках односных народностных меншын, і глядать можливости підпоры їх выданя.“

На доповнюючій вопрос Петра Медвідя, ці хтось вірить, же комерційне выдавательство буде выдавати так про рынок неінтересну публікацію як учебник в русиньскім языку, представитель міністерства Калман Петоц повторив, же глядають на резорті можливости, жебы тот стан яковсь підпоров про выдавательства порішыли.

На директора русиньского музея буде конкурз

Пунктом засіданя была і Інформація о вырочных справах o діятельности народностных музеїв Словацького народного музея на Словакії за 2025-ый рік.

Потішуючім фактом є, же СНМ – Музей русиньской културы в посліднім часі выконує і научно-бадательску роботу, што довго браковало. Окрем того наперек консолідації публічных фінанцій в минулім році зорґанізовав шумне чісло выстав і далшых подій у своїх просторах.

Представителів Русинів інтересовали головно дві темы. Першов є тема директора, кедьже ку 22-му октобру 2025-го року была одкликана директорка Люба Кральова, і одвтогды мав музей уж двох повіреных директорів – Яна Пивоварника і теперь Людмилу Ражину. Другов є проблематіка реконштрукції просторів. На тоты темы дали членове Рады за Русинів вопросы резорту на апрільовім засіданю Палаты народностных меншын.

Што до реконштрукції просторів, Міністерство културы знова повторило, же на то не має моментално грошы.

„Із оглядом на технічный стан обєкту і обмеджены фінанчны можливости резорту културы на його санацію і обнову того часу оцінює ся далшый поступ при справованю того маєтку, причім роздумує ся і о можливости перенести СНМ – Музей русиньской културы до ліпшых просторів, котры не выжадують такы высокы кошты на реконштрукцію і ход музея,“ написало міністерство в одповіді.

На засіданю брала участь і повірена ґенерална директорка СНМ Вєрослава Бернатова. Тота інформовала, же докінчіла процесы ку тому, жебы до 30-ох днів быв выписаный конкурз на директора СНМ – Музея русиньской културы, і музей так по місяцях міг быти холем в тій области застабілізованый.

Додаваме, же на жадость председы Округлого стола Русинів Словакії меджічасом Бернатова потвердила стрічу, на котрій будуть участны членове Рады влады СР про народностны меншыны і член презідії ОСРС Петро Штефаняк. На стрічі ся має обговорити шырше проблематіка русиньского музейництва, включно пропозіції дакотрых актівістів, жебы музей перенести до Меджілаборець.

Ґуралі у фонді? Наперед діскусія

Участный засіданя быв і Ян Штовка, директор меншынового фонду, котрый одпрезентовав Справу о діятельности Фонду на підпору културы народностных меншын.

Веце інтересу як сам документ выкликала проблематіка новелізації закона о фонді, кедьже в минулім році были Ґуралі признаны за 15-ту офіціалну народностну меншыну на Словакії, но дотеперь не суть в ґрантовій схемі, і не можуть жадати дотації на свої проєкты. Так само ся представителі меншын звідали, як є на тім рихтованя векшой новелізації закона, котра бы вырішыла недостаткы, на котры меншыны довгодобо звертають увагу.

Представителька резорту културы на засіданю повіла, же моментално ся не робить на векшій новелізації. Што до малой новелізації, котра бы залучіла Ґуралів до дотачной схемы, тота є за їй словами приготовлена. Но повторила уж скоріше авізоване становиско резорту, же наперед одбуде ся „фахова діскусія“ о Ґуралях як народностній меншыні, пак ся буде рішыти, што далше.

Реално то вызерать так, же словацька влада наперед вызнала Ґуралів за меншыну, і теперь як кебы цофала по тиску із дакотрых ґуральскых і словацькых націоналістічных кругів, котры суть проти того рішіня, жебы Ґуралі были меншынов. Крітічно ся ку сітуації высловив Павел Замішка, представитель ґуральской меншыны в Раді. Вопрос Ґуралів так лишыв ся недорішеный.

Моніторінґ рекомендує денник про Русинів і посилніня школства

Темов 4-го засіданя Рады влады СР про народностны меншыны была і Справа о реалізації шестого кола моніторінґу уровни імплементації Европской харты реґіоналных або меншыновых языків у Словацькій републіці. Моніторінґ проходив у минувшім році.

Експерты, котры робили моніторінґ, мають веце рекомендацій што до русиньского языка. В документі ся дочітаме, же рекомендують словацькій владі прияти крокы на сприступніня переважной части передшкольской, основной, середньошкольской і технічной фаховой освіты по русиньскы в областях, де тот язык традічно хоснує ся, і забезпечіти контінуіту меджі уровнями освіты.

Рекомендує ся і освіта про учітелів, котры учать в русиньскім языку, забезпечіти навчаня історії, котра оддзеркалює русиньскый язык, про вшыткых школярів у области, де тот язык хоснує ся, посилнити хоснованя русиньского языка в комунікації із орґанами і публічныма службами, але і полегшати можливость, жебы Русины могли мати тыжденник або денник, включно онлайн выданя.

То лем часть рекомендацій, котры експерты дали до документу із свого минулорічного моніторінґу в одношіню ку русиньскому языку.

Рихтує ся справа о хоснованю языків меншын

Рада обговорила на засіданю і Інформацію о оцініню повніня задач Акчного плану oхраны прав особ, котры належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2021 – 2025.

Далшов темов была Інформація о приготовліню Справы о стані хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы. Рихтованый документ буде моніторовати рокы 2023 і 2024. Матеріал выпрацує Уряд влады Словацькой републікы вєдно із Урядом уповномоченого влады СР про народностны меншыны. Буде то за порядком семый такый документ.

„Спрацованя справы є того часу закінчене на робочій уровни. Документ быв фіналізованый із обсягового, аналітічного і редакчного боку, і є пририхтованый на його передложіня до інтерного припомінкового процесу,“ пише ся в передложенім документі.

Архівны радіовы проґрамы будуть діґіталізованы

Шеф Секції народностного высыланя Словацькой телевізії і радія (STVR) Аттіла Ловас на засіданю одпрезентовав Справу о повніню концепції народностного высыланя STVR.

Із передложеных матеріалів видіти, же публічному телерадію в рамках концепції, котра была прията в у 2020-ім році, не подарило ся зреалізовати много діл. В часі консолідації не є на повніня подля Ловаса ани тілько простору, як в минулости.

Кедь бісідуєме о телевізнім высыланю, правдов є, же ся подарило із 120-ох годин за рік зробити 500 годин народностного высыланя. Но так само є фактом, же наприклад тот рік із тых 500 годин може телевізія выробити лем 148 годин премєровых проґрамів. Значіть, векшына із 500 годин буде творена повторінями.

Ловас припомянув, же Рада бы мала жадати нелем ґаранцію годин высыланя, але і ґаранцію грошей на выробу премєровых проґрамів.

Не сповнило ся ани розшыріня мадярьского высыланя Радія Патрія, розшыріня высыланя в ромскім языку, одокремліня Народностно-етнічного высыланя так само не зреалізовало ся. Сповнило ся, же Радіо Патрія є теперь уж і на DAB+ а у редістрібуторів.

Хоць мадярьскый інформачный портал STVR розбігла, планы із єднакым ромскым і русиньскым порталом ся не зреалізовали. Із тых, але і многых далшых фактів выходить, же меншыны мусять тискати на дофінанцованя народностного высыланя, іншак не мож чекати далшы позітівны резултаты.

Представителі русиньской меншыны уж скоріше апеловали, же нияк не діґіталізує ся радіовый архів народностного высыланя в Кошыцях. Потішуючім фактом є, як інформовав Ловас, же нашли ся грошы на то, жебы в найблизшім часі была прията особа на часткову занятость, котра перед тым у народностнім радіовім высыланю робила, і тота почне із діґіталізаційов архіву. Єдночасно Ловас повів, же радіовый архів має перенести ся до будовы телевізії в Кошыцях.

Што із реформов самосправы?

Посліднім планованым пунктом была Інформація о актуалных леґіслатівных процесах і актівности в области прав народностных меншын.

В пункті Різне Петро Медвідь звернув увагу на то, же перед часом Здружіня міст і сел Словакії і здружіня Самосправны краї Словакії представили Позічный документ ку реформі публічной справы.

Документ рахує із злучованьом міст і сел до векшых цілків, і мала бы то быти „револуція“ в самосправах, покля бы то влада і парламент прияли за своє рішіня. Нихто притім не комуніковав із народностныма меншынами, і меншыны не знають, як у векшых цілках будуть ґарантованы їх права, котры мають теперь в рамках окремых сел ці міст, де творять холем 15 процент жытелів.

Уповномоченый Акош Горонь повів, же в тім ділі буде контактовати безодкладно державного секретаря Міністерства внутрішніх справ СР Михала Калиняка, котрый має тоту аґенду у своїм портфолію, і буде жадати, жебы перед приниманьом такых важных рішінь были вшыткы детайлы комункованы із представителями меншын.

Далше засіданя Рады влады СР про народностны меншыны одбуде ся восени, перед тым буде засідати Палата народностных меншын.