Народны діятелі

На Словакії уж властно біжыть кампань перед вольбами, котры будуть восени. Іде о споєны вольбы, в котрых ся будуть выберати председове і посланці самосправных країв, пріматоры міст і старостове сел, як і посланці в містьскых і сельскых заступительствах.

В мадярьскых селах і містах є в такых вольбах все успішна мадярьска політічна партія, котра днесь має назву Magyar Szövetség – Мадярьска аліанція.

І кедь уж є то довго мімопарламентна політічна партія, в реґіонах собі тримать свою силу. Самособов, же в реґіонах, де жыють Мадяры, діставають голосы і кандідаты, котры кандідують за іншы політічны партії, лемже при Мадярах є скоріше вынятком, кедь дакотрый із кандідатів не думав бы в рамках свойой політічной карьєры на реалізацію народностных прав.

При Русинах є то цалком іншак. Політічна партія Наш край, котра мала быти якымсь русиньскым меншыновым політічным субєктом, якый, правда, при теперішній волебній сістемі не мав бы ниґда шансу дістати ся до парламенту, но міг быти силный в русиньскых реґіонах, скінчів неславно.

По тім, што ся політічно декласовала і партія Most-Híd, яка мала амбіцію представльовати Мадярів, Словаків, але і далшы народности, котры жыють на Словакії, кандідат в русиньскім реґіоні іде будь як незалежный, або як кандідат дакотрой із словацькых політічных партій.

Лемже то не є єдиный розділ меджі кандідатами в локалній ці реґіоналній політіці мадярьского і русиньского походжіня. Кедь при мадярьскых кандідатах при каждых такых вольбах видиме акцент на свою народностну комуніту, на права народностной меншыны, у русиньскых кандідатів то не грає абсолутно жадну роль.

Покля при мадярьскых кандідатах можеме повісти, самособов, подля проґраму, же кандідують і як мадярьскы нелем локалны ці крайскы політіци, при русиньскых кандідатах на 99,99 процент платить, же кандідують як локалны політіци і точка. А не є то лем о проґрамі, в котрім ся нич о реалізації меншыновых прав майже ниґда нич не дочітате. Они то потвердужуть в многых припадах пак і практіков.

Двоязычно є лем тото, што закон стріктно выжадує, і ани буква навеце.

Возьмийме собі наприклад, в кілько селах од 2002-го року была або є русиньска школа. Якраз в тім році зробила ся децентралізація, коли села і міста стали зряджователями основных школ. Або собі припомяньме, як ся дотримують языковы права на нашых селах. Двоязычно є у векшыні із тых сел і міст, котры мають обовязок быти двоязычны, лем тото, што закон стріктно выжадує, і ани буква навеце.

А часто ся стрічаме із тым, же ани тото мінімум не є дотримане стопроцентно. Спробуйте собі наприклад на вебсторінках нашых сел найти холем основны іформації і по русиньскы. Будете на то потребовати Шерлока Голмеса, але і так будете у векшыні припадів неуспішны.

І уж ани не треба бісідовати о тім, же в нашых селах і містах то майже ниґда не были містны політіци – волены представителі народа, котры бы реалізацію прав русиньской народносной меншыны в практіці ініціовали, але векшынов то дістали приписом ку выконаню. І так зробили лем тото, што мусили.

Самособов, не є добрі ґенералізовати, і честь выняткам, старостам, котры самы суть ініціатівны. Але із тых понад 150 сел і міст, в котрых днесь маєме языковы права, є то пару людей.

Самособов, они суть волены представителі народа, котры мають свій мандат. Мають го як незалежны кандідаты або як кандітаты політічных партій, і суть репрезентантами сел і міст. Но реално нихто не кандідує зо жадным русиньскым проґрамом, не суть зволены на основі русиньского проґраму.

Наперек тому бы русиньскый проґрам, кедь уж мандат здобудуть, реалізовати могли. Лемже они то не роблять. Є їх рішіньом і одповідностьов, як приступають ку реалізації народностных прав. А покля їм люди знова дадуть голос, пак якбач роблять вшытко добрі.

Лем най ся не грають на народных діятелів. Головно в темах, коли палцьом на мапі вказують, де што має быти. В імени непознатых інтересів. Бо бремено народного возроджіня од 1989-го року было все на народностных орґанізаціях, актівістах, котры ту будуть і по їх мандаті.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.