Нашы люде не знали, што то брехня. Зато повірили, же єст деси на світі такій край, якій призначений як раз для них, Русинів з Пряшівской Руси. Земля там рівна, не камениста, родит барз щедро. Вшытко єст там для щестя чловека, лем люди забракло.
І зато одтамаль пришли в горы іх братя, жебы закликати до себе. То чом бы не піти, як братя-Рускы так щыро просят? Даякы комлошане тіж ся вписали. Не лем біднійшы, але і богатшы. Одраз по Великодни і пішли до того раю. Про одхід на Волынь жытелів села Комлоша (тепер Хмельова), положеного недалеко Бардийова, оповідат свідок тых подій Осиф Михалчін, котрий днес жыє в селі Грушвиця Рівненьского района. З інчой стороны видит тоты подіі і оповідат о оптантах в Здолбунівскім районі єден з місцевых жытелів, дуже молодший од пана Осифа Ігор Паньков (на фото). Тоты, як і попередні, а і, віриме, наступны оповіди дадут нам можливіст представити сой в цілости панораму жытя Русинів на Волыни, драму оптантів. І зрозуміти, чом такой вшыткы вернули з того раю назад.