lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Низкій Бескід – Абсолютні Роверовый Бескід

Якуб Зиґмунт Якуб Зиґмунт
27. 7. 2020
» З природы

Абсолютный номер 1 серед Роверовых Бескідів! Не лем зато, же ідеальный на початок гірской роверовой пригоды. Шырокы шутровы дорогы самы просят до подорожы, хоц і гев не бракує інчых і тяжкых стежок. Для змученой сентиментами роверовой душы, голодной красных краєвидів околиці Кривой то квінтесенция бескідского світа.

Текст перше появил ся на сайті: Apetyt rośnie w miarę jeżdżenia.
Авторком єст Малґожата Котарба, на лемківскій перевюл Якуб Зиґмунт.

Старт єст в Кривій при памятнику і жену вперед – Крива і Ясюнка скоро остают за мном і зачынат ся моя улюблена околиця за Ясюнком. Тихо, порожньо, просторо. І гмла. Бо днес хмары сіли на Бескіді, притулили ся до нього чутливо, за лісом ждал дощ. Гмла помалы затерала границю медже земльом а небом.

На Чорным розгуляла єм ся. Чорне днес зелене і з гмлом. Пак скорый скрут до Радоцины. Ниже дорогы шатрова база кыпіла жытьом (хоц тым ковідовым, неофіцийным) – сміхы і крикы діти несли ся по околици. Хвильове жытя в тишы нежытя давного села. При хотели надлісництва – одремонтуваным і нияк неподібным до того, што было ту скорше (на жаль якіса радоциньска епоха одышла в минуле) – авта і туристы. Нове вікендове жытя Радоцины.

Руіны радоциньской школы, котра дале вчыт, же вшытко минят, же в тым світі не вартат хыбаль глядати якісой стабільности. Піддай ся змінам і постійному рухови, лем тото дозволит лишыти ся, дозволит быти як ріка, што дале плыне. І вартат о тоту хвилю ся бороти, жебы была як найкрасша. Як бороли ся тоты, што школу будували – власныма силами на початку ХХ столітя.

В Долгым за ріком тіж зміны. Неє уж реторт дыхаючых ароматичным дымом выпаляного дерева. Выпалила ся і тота істория. Пляц за ріком уж не пахне задушеным в реторті деревом, чорны лиця углярів уж гев не выстрашат. І того буде мі бракувало, бо тот запах, а памят запахів єст величезна, ішол за мном часом цілым Бескідом, лісами Бєщадів. Такій запах часом і сильнійше знал лишыти ся в памяти як пейзажы.

Въізджам в порожнечу лук над Вышоватком. Смотрит на мя Ісус з придорожных хрестів. Фіґуркы без головы, і трудно повісти, ци стратили ю, бо околиці ґу тому одповідні, ци то радше ефект місцевой, нияк не легкой, істориі. А може уж воскрес цілком, бо некотры хресты порожні были, лем темный слід по камінным Ісусі ся лишыл.

Або тоты святы од порожніх лук і лісів. Смотрят нерухомыма очами. Часом, коли нашы пізріня ся крижували, мож было почути ся незручні. Очы нежывы такы, а єдночасно жытя голодны, глядаючы присутности. Але тото то може уж собі доповідам, бо не знам, кілько так без руху і жытя мож вытримати, кілько років стояти мож замерзлым в камени.

А медже тыма хрестами і святыма бродили коровы – бастіоны стоіцизму, філософкы лук. Може гырміти, ляти дощ, валити ся світ, а они будут тым своім ритмічным нескорым рухом жувати траву. Мож бы ся того спокою од такой звычайной коровы навчыти.

Переізджам перевал над Вышоватком, скорый зъізд на Граб і Ожынну, і зас під гору. Уж не по дірах як по вдаріню метеоритом, а по новым асфальті. Жыдівскым, котре уж єст історийом, а котре фурт захоплят. Въізд гев єст ограниченый – асфальтовый диван веде Маґурскым Нацийональным Парком і загальні переізд забороненый, хыбаль же ровером (а тых не бракує!, біциґлисты іздят в каждым напрямі). Евентуальні єдноразово автом – на СМС-а. Вшыткы потрібны номеры выписано на знаках при въізді на трасу.

През тото вшытко уцивілізувала мі ся кус тота част Бескіду, но але жыти треба і мало хто хоче мешкати в запущеным скансені. Іхам в ліс за Святкову, бо памятам, же перед роками перейти през Свіржову Руску было кус невыгідні. Днес перешкаджати може лем надмір болота. Обшырю неістнуючого села веде стежка, ідеальна для пішых і роверів. Тырваючы в кряках хресты і підмурівкы хыж сут красні описаны пристанками природничой стежкы. Іщы лем оплата за вступ до МНП і мож рушати.

Інтересуючо выглядают тоты цмонтері. Тот в Свіржовій і тот в Жыдівскым. Кус зароснены, на такым то певно аж і тяжко воскреснути. Але там, де были они перекошены, де стежкы выдоптаны од хрестів і могыл, аж плоты докола нагробків были роздерты. Роздерты часом, ци тыма, што непостережено вернули до світа жывых? А мож і тоты стежкы медже могылами то вмерлы выдоптали, зас рады зо стрічы, ходили до себе як колиси, по хыжах. А мож то душы так ходят, коли жывы не смотрят, і лем сліды на траві ся лишают? Одтискам там свій слід і я, такій слід в підземный світ. Але пак вертам в жытя.

А над Бортным зас приходит до мя тото чудне почутя, же світ якоси ся зменшыл. Балоник земской кулі фурт выпущат повітря. Його подых мече мном з видоковой трасы над селом в ліс, догоры, а пак выпущат уж в Баници. Одталь до Кривой уж два крокы. Мож тіж і до Волівця, але то уж наступным разом.

Тади: https://mapy.cz/s/hofeleceza

Малґожата Котарба – Апетит збільшат ся в міру ізджыня
Сайт: malgorzatakotarba.wixsite.com/mandrivnyk2
Фейсбук: www.facebook.com/mandrivnyk.eastmylife/
ShareTweet

Повязаны дописы

На Лемковині выступує Gammarus stasiuki…

2. 1. 2022

Місцевы назвы на Лемковині

8. 6. 2021

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні