Округлый стіл буде ініціовати громаду старостів і пріматорів

В суботу 2-го юна 2018-го року проходило в Пряшові 26-те засіданя Округолого стола Русинів Словеньска (ОСРС). У функції председы быв потвердженый на другый функчный період Ян Липиньскый. Актівісты хотять підхопити штудентів і робітників із Підкарпатя.

Платформа собі в суботу, кідьже закінчів ся функчный період, выберала нову презідію. Липниньскый, котрый быв выбратый перед роком за председу, продовжує у своїй функції і далшый рік. У презідії зіставають далше і Петро Медвідь з Міланом Піліпом, котры суть членами презідії ex offo, кідьже суть єдночасно членами Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну, Якуб Тулея, котрый є на посаді секретаря ОСРС і Йосиф Ткач за колектівных членів, конкретно за Театер Александра Духновіча в Пряшові. Єдиным новым членом презідії є староста села Валентівці Михал Фіркаль, котрый репрезентує індівідуалных членів.

Ініціатіва на скликаня громады старостів і пріматорів

Меджі найважнішы пункты засіданя належало обговоріня проблематікы русиньскых сел. ОСРС собі усвідомлює, же реґіон северовыходу Словакії є довгодобо марґіналізованый, за остатні декады пришло до реґіону мінімум інвестіцій, наслідком чого є мож видіти міґрацію русиньского населіня за роботов, што має за ефект вылюдньованя русиньскых сел і міст, природного реґіону Русині і асімілацію Русинів у векшых словацькых містах.

ОСРС знає, же тоту проблематіку не можуть вырішыти окремы русиньскы актівісты і културно-сполоченьскы орґанізації. Зато участным старостам із Лабірьской долины была пропонована ініціатіва на скликаня і заснованя орґанізації старостів і пріматорів русиньскых сел і міст по взорі словацького Здружіня міст і сел Словакії. Цільом бы мав быти сполочный поступ тых представителів самосправ, котры мають прямый мандат од людей – воличів. Здружіня дістало на пропозіцію участных старостів і робочу назву – Громада старостів і пріматорів русиньскых сел і міст. Громада бы мала в будучности як єднотный блок обгайовати інтересы того реґіону і його русиньского населіня перед державныма орґанами, орґанами державной справы ці крайской самосправы.

Громада бы по писемнім ословліню вшыткых старостів і пріматорів, котрых ся проблематіка дотулять, мала быти скликана в близкім часі. Коордіновати скликаня громады за ОСРС має Петро Медвідь, котрый пришов із думков, жебы выникла така орґанізація старостів і пріматорів. Платформа о першім засіданю громады буде інформовати і формов пресовой справы в словацькых медіях.

Функціонованя такой громады, коли будуть зъєдинены русиньскы старостове і пріматоры, може в будучности помочі і при орґанізації кампані ку перепису населіня у 2021-ім році, жебы тота справа не зістала знова лем на обчаньскых здружінях, але мала підпору і у воленых представителів самосправ.

ОСРС хоче підхопити міґрацію

На остатнім засіданю обговорив ся і проблем міґрації, котра приходить на теріторію Словакії із Підкаратя – Закарпатьской обасти Україны. Платформа собі усвідомлює, же із той теріторії штудовати ці за роботов приходить много людей, котры мають русиньске походжіня, хоць на Україні русиньска народность не є офіціално вызнана на цілодрежавнім рівню.

Жебы залучіти тых людей до русиньского културно-сполоченьского діяня, підкріпити їх русиньске самоусвідомліня, ОСРС приготовить проєкты в рамках інформачной кампані, котра бы мала міґрацію ословити і вказати тым людям, же на Словакії годны суть голосити ся ку Русинам, же Русины мають в тій державі свої професіоналны інштітуції, обчаньскы здружіня і богатый културно-сполоченьскый жывот, на котрім нелем можуть брати участь, но будуть і вітаны.

Ку сторічніці конференція

Председа ОСРС Ян Липиньскый інформовав на засіданю, же в рамках актівностей платформы ку сторічніці вынику 1-ой Чехословацькой републікы буде 15-го октобра 2018-го року проходити в Пряшові наукова конференція, котрой ґарантом є проф. ПгДр. Петер Шворц, к. н., історік із Пряшівской універзіты, котрый довгодобо занимать ся і історійов Русинів і нима населеных теріторій.

Єдночасно было зо старостом села Чертіжне Петром Трічаком доїднане, же скулптура Адолфа Добряньского, котра в рамках Добряньского юбілейного року выникла на пленері в Зборові і того часу є в просторах Словацького народного музею – Музею русинськой културы в Пряшові, буде перенесена і святочно одкрыта в селі Чертіжне.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА